Українська культура отримує потужний фінансовий важіль для довготривалої відбудови. Створений у 2025 році Український фонд культурної спадщини вже навесні 2026-го сформує команду та обере керівництво, щоб встигнути показати перші результати до завершення року.
Про місію та операційні плани нової інституції розповіла Ольга Сагайдак – голова правління Коаліції дієвців культури та одна з розробниць моделі фонду. За її словами, головним завданням є підтримка складних проєктів, які потребують тривалого часу та значних ресурсів. Це принципово новий рівень роботи, адже звичайні короткострокові гранти не здатні забезпечити капітальне відновлення зруйнованих війною об’єктів.
Ключові напрями діяльності інституції
- Аналіз і підготовка проєктної документації – фонд допомагатиме організаціям у прифронтових зонах посилювати менеджерські навички для подачі якісних заявок.
- Проведення реставраційних і консерваційних робіт – у фокусі уваги перебуває стабілізація пошкоджених будівель, евакуація експонатів та будівництво сучасних сховищ.
- Підготовка кадрів – оскільки багато евакуйованих пам’яток потребують термінового втручання, фонд опікуватиметься навчанням нових фахівців із консервації.
Безпекові виклики змусили зареєструвати організацію у Брюсселі. Цей крок не лише захищає юридичну структуру, а й відкриває ширші двері для міжнародних донорів. Потреби сектору вражають: за попередніми даними, на відновлення пошкодженої спадщини необхідно залучити щонайменше 4 мільярди євро. Операційне управління процесами здійснює організація ALIPH, яка вже третій рік системно допомагає українським музеям.
Ольга Сагайдак зазначає:
“Головною метою є створення фінансового інструменту для підтримки масштабних і довготривалих проєктів із відновлення культурної спадщини – таких, які неможливо реалізувати у межах короткострокових грантів Українського культурного фонду.”
Особливим досягненням 2026 року має стати запуск першого спеціалізованого фонду – бомбосховища. Це приміщення зможе прийняти на безпечне зберігання до 100 тисяч об’єктів Державного музейного фонду. Паралельно триватиме тотальна цифровізація. На думку експертів, оцифрування є критично важливим для ідентифікації українських колекцій та їх захисту від незаконного вивезення країною – агресором.
Водночас експертне середовище висловлює певні побоювання щодо розмиття фокуса діяльності фонду. Ольга Сагайдак зауважила, що розширення статуту пунктом про підтримку креативних індустрій може розпорошити кошти, які наразі життєво необхідні саме для консервації фізичної спадщини. Проте досвід партнерів із ALIPH та чіткі пріоритети на 2026 рік дають надію на ефективний старт реставраційних процесів в Україні.
Залишити коментар