На Харківщині розпочали створення детальної 3D-моделі Гиївської садиби, що у Люботині. Архітектурна пам’ятка національного значення перебуває у критичному стані та занепадає понад два десятиліття. Цифровий двійник має закарбувати поточний вигляд споруди, ставши основою для її майбутньої реставрації.
Засновниця культурно-мистецької ініціативи “Внутрішність” Катерина Дев’ятко розповіла, що зацікавленість об’єктом виникла під час вивчення постаті першого власника Василя Масловича. Він був відомим байкарем, журналістом та видавцем сатиричного часопису “Харківський демокрит”. Саме на його честь активісти назвали свій сучасний самвидав, намагаючись популяризувати забуте ім’я серед місцевих мешканців.
Учасники ініціативи наголошують: садиба пережила складні часи, особливо за радянської доби, коли втратила частину декору та автентичних елементів інтер’єру. Попри це, будівля зберегла виразні віконні форми, а віковий дуб поруч сприймається як невід’ємна частина ансамблю. Зберегти пам’ять про маєток, попри загрозу від бойових дій, для команди є першочерговим завданням.
Процес лазерного сканування тривав протягом 2-3 липня. Для роботи на висоті активісти самотужки зібрали кошти на оренду спецтехніки. Перед візитом фахівців місцеві жителі та працівники ліцею “Дивосвіт” провели масштабні толоки, очистивши територію від чагарників, колючок та повалених дерев. Зараз триває обробка отриманих даних для зведення повноцінної моделі.
Команда планує запустити вебресурс, де користувачі зможуть оглянути садибу, дізнатися про історію Люботина та життя Василя Масловича. Цифрова копія дозволить убезпечити дані про архітектуру на випадок руйнувань, адже евакуювати історичну будівлю неможливо. Розробники сподіваються, що віртуальний проєкт стане імпульсом для залучення інвестицій та справжнього відновлення пам’ятки.
Палац перебуває на балансі ліцею “Дивосвіт”, керівництво якого неодноразово намагалося врятувати споруду від подальшої деградації. Заступник директорки Сергій Луньов повідомив, що установа надіслала 34 офіційні запити до державних органів влади з проханням профінансувати консервацію. Жодна з установ не надала відповіді, наразі триває процес підписання охоронного договору.
Архітектор Віктор Дворніков зазначає, що палац не поступається Шарівському аналогу, проте роками залишався поза увагою. Проблема полягає у комплексній деградації споруди, яка супроводжується обвалами даху та руйнацією стін. Цифрове сканування є ефективним інструментом фіксації даних про пам’ятку, яка опинилася на межі остаточного зникнення.
Василь Маслович народився 1793 року у родині лікаря, здобув освіту у Харкові та захистив ступінь доктора красних мистецтв. Окрім державної служби у Петербурзі, він активно займався літературною творчістю. У 1816 році він заснував “Харківський Демокрит” — перший в Україні сатиричний журнал, де друкував як власні поеми, так і твори колег. Свою діяльність автор змушений був припинити через хворобу та постійний тиск чиновників.
Розвиток маєтку та судова тяжба
Землі у Гиївці Маслович отримав у спадок від вітчима Іони Познанського, проте права власності довелося відстоювати у судах упродовж двох років. Ставши власником у 1836 році, він займався розбудовою палацу та зведенням церкви. Будівельні роботи потребували великих позик, а після смерті власника маєток добудовував його син Микола. Через фінансові труднощі у 1881 році комплекс перейшов у власність князя Святополк-Мирського.
Залишити коментар