Головна Культура “Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї
Культура

“Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї

Поділитися
“Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї
Поділитися

Українські читачі ще не встигли добре познайомитися з цьогорічним нобелівським лавреатом з літератури – угорським письменником Ласло Краснагоркаї. Та вже зовсім скоро матимуть таку можливість: видавництво “Комора” готує до виходу український переклад його роману “Меланхолія опору”. Книга, що принесла автору репутацію “майстра апокаліпсису”, очікується у продажу на початку грудня.

Переклав роман українською філолог і літературознавець Олександр Вешелені. У розмові із Суспільне Культура він розповів про свій шлях у перекладі, особливості угорської мови та виклики, пов’язані з передачею унікального стилю Краснагоркаї.

“Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї

«Угорську я засвоїв органічно»

Олександр Вешелені має змішані українсько-угорські корені, тому володіє угорською з дитинства. З мамою та родичами з Угорщини він завжди спілкувався рідною мовою, а читати почав угорською ще змалку.

«Я навчався в українськомовній школі, але угорську опанував через телебачення й книжки. У підлітковому віці читав “Гаррі Поттера”, “Володаря перснів”, Орвелла угорською, бо не було українських перекладів», – пригадує він.

Окрім угорської, перекладач знає англійську, трохи італійську та чеську, але не настільки, щоб перекладати художні тексти.

Шлях у переклад

За освітою Вешелені – український філолог і викладач літератури. Перекладом займався ще під час навчання, починаючи з поезії. Участь у конкурсі Metaphora стала поштовхом до професійного розвитку: спершу він переклав добірку поезій Яноша Пілінські, а згодом – есе Ласло Краснагоркаї, з яким і вийшов у фінал.

Після цього почали з’являтися замовлення від фестивалів та театрів. Зокрема, для київського театру “Золоті ворота” він переклав п’єсу “Прах” Дєрдя Шпіро. А перший роман Вешелені переклав у 2018 році — “Подорожній і місячне сяйво” Антала Серба, що вийшов друком у 2022-му.

Мова, культура і контекст

Перекладач наголошує, що знання історичного й культурного контексту є ключовим для якісного перекладу.

«“Меланхолія опору” відбувається в пізньо-соціалістичній Угорщині, коли держава розвалюється, і суспільство балансує між депресією та демократією. Я пам’ятаю ці настрої, бо чув їх від родичів і бачив по телебаченню», – пояснює він.

Окрім того, Вешелені звертає увагу на угорську меланхолію, притаманну національному менталітету, яку перекладач має передати через інтонацію й ритм тексту.

«Краснагоркаї не терпить крапок»

Найбільші труднощі під час перекладу, каже Вешелені, пов’язані з синтаксисом угорської. Мова аглютинативна – тобто значення передаються за допомогою суфіксів і префіксів. А ще в ній немає граматичних родів, що змушує перекладача постійно вгадувати контекст.

«У Краснагоркаї речення можуть тягнутися на пів сторінки, а то й на двадцять. Він колись казав, що крапку може поставити лише Бог. Тому перекладач мусить зберігати цей ритм і “музику думки”», – зазначає він.

Цікаво, що Вешелені вирішив адаптувати угорську традицію жіночих прізвищ із закінченням -né (означає “дружина когось”) за аналогією до чеської й словацької форми -ова. Так у перекладі з’явилися героїні на кшталт Естерової, Пфлаумової, Мадаївої.

Чому українці мало читають угорських авторів

Перекладач визнає, що в Україні угорська література досі представлена обмежено. Головна причина — брак фахівців, які досконало володіють мовою на рівні, достатньому для художнього перекладу.

«Польську знають набагато ширше, ніж угорську. Наші кафедри орієнтовані радше на педагогіку або технічний переклад, а не на літературну роботу. Тому перекладачів, здатних передати стиль Краснагоркаї, буквально одиниці», – говорить Вешелені.

Він сподівається, що Нобелівська премія Краснагоркаї приверне більше уваги до угорської культури та зацікавить нове покоління перекладачів.

“Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї

Про переклад і стиль

Над “Меланхолією опору” Вешелені працював півтора року. Роботу почав у лютому 2024-го, а завершив улітку 2025-го. Він наголошує, що переклад не був пов’язаний із Нобелівською премією — книжка мала вийти незалежно від цього.

«Видавництво “Комора” запропонувало саме цю книгу. Я, чесно кажучи, хотів почати з “Сатанинського танго”, бо він коротший. Але “Меланхолія опору” — улюблений роман Оксани Забужко, і я колись пообіцяв їй перекласти Краснагоркаї», – розповідає він.

Стиль Краснагоркаї Вешелені описує як музичний, бароковий і філософський. «Його тексти треба не просто читати, а “чути”. Вони пульсують, змінюються, як симфонія. Це не проза для метро — це книжка, яку треба проговорювати подумки», – пояснює перекладач.

Письменник і його позиція

Ласло Краснагоркаї неодноразово висловлював підтримку Україні та різко критикував угорську владу за позицію у війні. В одному з есеїв 2022 року він описує чоловіка, який тікає пішки з окупованої Запорізької області, а у 2024-му публікує оповідання “Янгол пролетів над нами”, де докладно говорить про українських захисників.

“Це не книжка для метро”: розмова з Олександром Вешелені, що переклав українською “Меланхолію опору” Ласло Краснагоркаї

«Він називає росіян окупантами і бачить у війні трагедію людства. Для нього це моральний маркер сучасності», – каже Вешелені.

На його думку, переклад “Меланхолії опору” стане не лише літературною подією, а й символом культурного діалогу між Україною та Угорщиною. За його словами, примірники книги вже замовили українське посольство в Будапешті та угорське в Києві — як дипломатичний подарунок і жест культурної поваги.

«Через культуру ми починаємо розуміти одне одного. І, можливо, саме в цьому — головна місія перекладача», – підсумовує Олександр Вешелені.

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Цифрова консервація: як рятують палац Святополк-Мирських на Харківщині

На Харківщині розпочали створення детальної 3D-моделі Гиївської садиби, що у Люботині. Архітектурна...

Понад 300 пам’яток Харкова постраждали від атак РФ: що гальмує реставрацію

Російські обстріли понівечили 318 об’єктів культурної спадщини у Харкові. Статус національних чи...

Закарпатський народний хор здобув статус національного

Володимир Зеленський підписав указ про надання Закарпатському народному хору високого статусу національного...

На Кіровоградщині офіційно визнали унікальний різдвяний звичай випікання печива

Культурна спадщина Кіровоградщини поповнилася традиційним обрядовим випіканням Міністерство культури офіційно оголосило про...