Протягом тридцяти двох років BookForum залишається єдиною культурною подією в Україні, яку вдалося зберегти. Його початок у 1994 році поклала низова ініціатива громадської організації, а не державна програма. Саме вона запустила розвиток українського книжкового ринку й заохотила любов до читання. Втім, із 2021 року проведення ярмарку у звичному масштабі було призупинене.
Для сучасної людини кілька хвилин очікування в месенджері можуть здатися довгими, тож чотири роки перерви для львів’ян стали справжнім випробуванням. Аналізуючи реакції у соцмережах, можна побачити, як підросли ті, хто колись відвідував Форум лише з батьками, і тепер самі стали його цільовою аудиторією.
Відродження події
У 2025 році BookForum розпочав новий етап свого існування – період ренесансу. Попри усвідомлення, що повернення до минулих форматів неможливе, учасники відчувають натхнення створювати нове. Цьогорічний ярмарок зібрав понад 51 000 відвідувачів, 121 видавництво, понад 300 подій на 23 локаціях і досяг охоплення у соціальних мережах понад 2,1 мільйона. Але за цими цифрами стоїть значно більше – повернення до живого спілкування й зустрічей поза екранами.
Вперше в історії «Форуму видавців» до участі долучилися не лише книговидавці. Майстерня рослинництва «Брунька» облаштувала зелену зону для читання, фестиваль настільно-рольових ігор «Дайс Кос» організував ігровий простір, Gorgany встановили намет, а KG Beauty Studio робили макіяж усім охочим.
Поруч із книжками продавали вінтажні речі від «Тлум і Крам», хустки від «[Не]хустка», парфуми 13Perfumes і дерев’яні іграшки Lislis. «Альтернативна кава» запропонувала спеціальний бленд зерен у пакованні з дизайном художниці Богдани Давиденко, а компанія Meest установила поштомат просто у Палаці мистецтв, щоб відвідувачі могли надіслати книжки без виходу з приміщення.
Події, які запам’ятаються
BookForum 2025 запам’ятався не лише культурними акціями, а й непередбаченими ситуаціями. Зокрема, з виставки раптово зникла графіка Сергія Якутовича, а вже тієї ж ночі Львів зазнав масованої атаки. Британський письменник Джим Ловлесс, спеціальний гість фестивалю, перечікував обстріл в укритті. У соцмережах він написав:
«Легко бути гостем. Менш легко бути громадянином. Це не моє місто, яке бомбардує над нашими головами чергова країна-ізгой, експансіоніст, колоніаліст. Це не мій чоловік на передовій чи в реабілітаційному центрі вчиться ходити на двох протезах. Це не моя дитина спить у коридорі, поклавши голову мені на коліна. Моя дитина спить безпечно у Великій Британії. Безпечно, поки українці захищають кордони Європи».
Першою книгою, представленою на цьогорічному BookForum, стала збірка новел ветеранів Voice of Defenders. У ній зібрані історії захисників, записані їхніми побратимами. Перші 200 примірників розкупили майже одразу. Подію також запам’ятали емоційні обійми Марії Матіос і Артура Дроня, а також спільне фото трьох поетів-ветеранів – Ігоря Мітрова, Артура Дроня та Федора Рудого, яке зробила Фіоні Бенсон. Знімок пізніше з’явився у The Guardian.
Відвідувачі приносили книги для військових і дітей, що постраждали від війни: загалом зібрали 352 та 164 примірники відповідно. Також на вході до ярмарку збирали російськомовну макулатуру – за три дні понад 500 кг, а учасники отримували бонуси від IT-компанії N-iX. Благодійність стала природною частиною події. Для кількох видавництв, серед яких The Ukrainians Publishing, «Арк Юей», Stretovych і «Бородатий Тамарин», цей Форум став дебютом.
Чому це важливо
BookForum залишає після себе відчуття світлої ностальгії за часами, яких уже не повернути. Водночас він нагадує, що українська культура живе навіть у кризові часи. Понад десять років країна перебуває у стані, який мав би бути неможливим, а затяжне перебування в онлайн-просторі лише поглибило відчуття ізоляції. Для переселенців, які вимушено опинилися у нових спільнотах, такі події стають нагодою знову відчути єдність.
Форум повертає соціальні зв’язки, сприяє спілкуванню, долає бар’єри між людьми й надихає на особисті зустрічі, замість віртуальних знайомств. Це простір, де можна не лише придбати книжку, а й поговорити, посперечатися чи просто побути серед своїх.
Замість підсумку
BookForum завжди був місцем дорослішання, яке пов’язане з відповідальністю, усвідомленням і підтримкою одне одного. Три дні вересня щороку збирають понад п’ятдесят тисяч людей, які приходять не лише за книжками, а й за відчуттям спільності.
32 BookForum довів: відродження можливе. Це не повторення минулого, а народження нового на основі пам’яті. У цьому – унікальна риса української культури: відновлювати життя не попри біль, а разом із ним. Наступний BookForum запланований на середину вересня 2026 року – не просто дата, а обіцянка продовження життя, читання, розмов і зустрічей. Попри все.
Залишити коментар