Протягом останнього тижня Росія не припиняла тероризувати українські міста, використовуючи колосальний арсенал повітряного озброєння. Президент Володимир Зеленський оприлюднив дані про масштаби ударів, пов’язавши агресивність Кремля з фінансовими прибутками від продажу сировини, які зростають через послаблення санкційного тиску.
«Прибутки дають Росії відчуття безкарності та можливості продовжувати війну. Тому тиск має продовжуватися, а санкції – працювати. Танкери, які працюють на бюджет війни, можна й потрібно зупиняти та блокувати, а не лише відпускати», – написав глава держави у своїх соцмережах 22 березня.
Статистика повітряного терору за сім днів вражає: ворог випустив по Україні майже 1550 ударних безпілотників та понад 1260 керованих авіабомб (КАБів). Окрім цього, зафіксовано застосування двох ракет. Глава держави підкреслив, що саме нафтові гроші дозволяють Москві нарощувати ці обсяги, а тіньовий флот агресора не повинен почуватися вільно у водах Європи чи інших регіонів.
На тлі цих подій стало відомо про нові кроки Вашингтона. Адміністрація Дональда Трампа 12 березня оприлюднила ліцензію, що дозволяє низці країн тимчасово купувати російські нафтопродукти, які на момент видачі документа вже перебували в морі. Згідно з даними Мінфіну США, цей дозвіл є обмеженим: він стосується лише вантажів, завантажених до 12 березня, і діє до 11 квітня.
Наслідки російського терору в регіонах України
Поки тривають дискусії про санкції, обстріли приносять нові жертви. Останні атаки призвели до загибелі та поранень мирних мешканців у трьох областях. Трагічний інцидент стався і на Одещині – під час евакуації пасажирів загинула залізничниця, що вкотре підтверджує цілеспрямованість ударів по цивільних об’єктах.
Російська армія застосовує широкий спектр озброєння – від РСЗВ до високотехнологічних БпЛА – для руйнування критичної інфраструктури. Українська влада разом із міжнародною спільнотою розцінюють такі дії як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому системному характері.
Правозахисники та юристи вбачають у діях РФ ознаки геноциду, оскільки удари по енергетиці, водопостачанню та лікарням мають на меті створення нестерпних умов для життя. Це доповнюється агресивною риторикою Кремля, яка заперечує існування українців як етносу.
Ключові докази геноцидної політики Кремля
- публічні заяви керівництва РФ про намір знищити українську ідентичність та націю;
- систематичне нищення систем життєзабезпечення (тепло, світло, зв’язок) для цивільного населення;
- репресії та фізичне усунення проукраїнських активістів на захоплених територіях;
- свідоме винищення представників культури та інтелігенції;
- насильницька зміна ідентичності дітей через освіту на окупованих землях;
- масова депортація дітей до Росії;
- тотальне нищення української літератури та викрадення історичних артефактів із музеїв.
Варто нагадати, що Конвенція ООН від 1948 року зобов’язує 149 країн-учасниць не лише карати, а й запобігати геноциду. Документ чітко визначає такі дії як намір повністю або частково знищити національну чи етнічну групу.
Юридично геноцид проявляється через вбивства членів групи, створення умов для її фізичного знищення або насильницьку передачу дітей до іншого середовища. Попри численні докази руйнувань шкіл та лікарень, офіційна Москва продовжує заперечувати атаки на цивільне населення.
Залишити коментар