Усе більше українських митців долучаються до публічної кампанії на підтримку харківських театрів. Актори, режисери та письменники закликають начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова визнати театри “критичними” і надати їхнім працівникам бронювання від мобілізації.
Кампанію ініціював заслужений артист України, актор Київського театру драми і комедії Олег Стефан. Він записав звернення до очільника ХОВА, в якому наголосив, що з січня 2025 року жоден харківський театр не отримав права на бронювання, тоді як обласний Театрально-концертний центр таку бронь отримав.
Голос підтримки з усієї України
До ініціативи долучилися десятки митців, зокрема актори Ірма Вітовська, Анатолій Хостікоєв, Олексій Гнатковський, Віталіна Біблів, письменник Руслан Горовий, театрознавиця Христина Король.
“Культура — це те, що нас об’єднує, заради чого ми воюємо — щоб залишитися собою на цій мапі. Театри — це дивовижне явище, яке говорить з людьми, підтримує їх. Актори, які лишаються у Харкові, роблять це від почуття обов’язку, від надії і впевненості, що місто вистоїть”, — наголосила Ірма Вітовська.
Ситуація в харківських театрах
Із початку повномасштабної війни театри Харкова опинилися в скрутному становищі: через постійні обстріли їм заборонено працювати без укриттів, а фінансування суттєво скоротилося. Актори не отримують зарплати по три місяці, а можливість самостійно заробляти практично відсутня.
Наразі на обласному бюджеті залишаються кілька академічних театрів: Театр ляльок, Театр музкомедії, Театр ім. Квітки-Основ’яненка, Театр ім. Шевченка та Театр юного глядача. Тільки один із них — ім. Квітки-Основ’яненка — вже отримав статус критичного для бронювання працівників. Інші установи досі чекають на рішення відповідної комісії при ХОВА.
Що каже влада
Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов у коментарі “Медіапорту” зазначив, що комісія розглядає заявки ще кількох театрів, але їхні назви не уточнив.
“Чи є театри критичною інфраструктурою під час військового стану? Ми йдемо по тих критеріях, які визначені нормативно-правовою базою. Бронювання — це ж не є самоціль. Бронювання для чого? Для того, щоб і не працювати, і не йти воювати, захищати країну? Ну це така справа…”, — заявив Синєгубов.
Наразі театри сподіваються, що влада перегляне своє ставлення до культурної сфери Харкова й визнає її вагомість у часи війни. Інакше місто ризикує втратити цілу інституцію культури — театральне життя, яке попри війну досі жевріє навіть у підземеллях укриттів.
Залишити коментар