Архітектурна та громадська спільнота Харкова виступила із публічним Маніфестом, у якому закликає міську владу провести відкритий конкурс на посаду головного архітектора. У документі наголошується, що таке призначення має відбутись прозоро, з урахуванням думки фахівців і громадян, попри воєнний стан.
Маніфест вже підписали архітектори, урбаністи, підприємці, представники громадських організацій та небайдужі містяни, зокрема команда видання “Люк”, архітекторка SBM studio Ольга Клейтман, архітектор Віктор Дворніков, Павло Храмов та інші. Їхня ініціатива з’явилася на тлі багаторічного занепаду міської архітектурної політики та кризи довіри до рішень у цій сфері.
Вимоги Маніфесту
У зверненні до Харківської міської ради, депутатського корпусу та профільних департаментів автори наголошують на дотриманні принципів відкритості та законності. Серед основних вимог:
- Негайне оголошення відкритого конкурсу на посаду головного архітектора.
- Широке залучення фахівців з архітектури, урбаністики, представників бізнесу та громадянського суспільства до обговорення.
- Проведення опитування або дослідження громадської думки щодо критеріїв до кандидатів.
- Формування незалежної конкурсної комісії з участю громадськості та експертів галузі.
- Публічність усіх етапів конкурсу — від подачі заявок до фінального рішення.
- Створення постійного консультативно-дорадчого органу при міськраді з питань архітектури та урбаністики.
- Підготовка нового Статуту територіальної громади Харкова із врахуванням принципів прозорого управління.
Організатори запрошують усіх харків’ян, які поділяють цінності якісного просторового розвитку, підтримати Маніфест шляхом підписання онлайн.
Контекст і передісторія
Останніми роками архітектурна політика Харкова викликала багато критики. Попередня головна архітекторка міста Тетяна Поліванова, за даними місцевих журналістів, із початком повномасштабного вторгнення виїхала до Італії. Утім, залишалася на посаді до весни 2025 року. І лише після багатьох публічних звернень і тиску з боку активістів, її було офіційно звільнено.
Хронічна відсутність фахового бачення та зловживання у сфері містобудування призвели до таких наслідків:
- Знищення частини Лісопарку під приватну забудову.
- Поява багатоповерхівок, які перекривають оглядові майданчики та псують історичні панорами.
- Будівництво нового корпусу Історичного музею, яке спотворило вигляд центральної площі та шкодить пам’ятці.
- Масове знесення трамвайних колій у центрі міста.
- Бетонізація зелених зон, зокрема у зоопарку, без врахування екологічних наслідків.
- Відсутність у центрі Харкова жодної пішохідної вулиці, попри європейські тренди.
- Систематичне ігнорування положень чинного генерального плану розвитку міста.
Автори Маніфесту наголошують — ситуація, коли архітектурна політика реалізується кулуарно, повинна залишитися в минулому. Харків, який зазнав величезних руйнувань через війну, має шанс переосмислити підходи до розвитку і відновлення, а головний архітектор — стати не політичною фігурою, а незалежним і відповідальним лідером нової урбаністичної епохи.
Залишити коментар