Європейські столиці розділилися у питанні надання тимчасового захисту українським чоловікам, які підлягають мобілізації. Перед міністерською зустріччю у Люксембурзі 4 червня урядовці окреслили різні позиції щодо майбутнього цієї директиви.
Німеччина, Польща та Швеція виступили за обмеження прав для таких осіб.
Берлін пропонує залишити механізм захисту, проте виключити з-під його дії чоловіків призовного віку. Очільник МВС Німеччини Александер Добріндт наголосив, що для цієї категорії можуть запровадити стандартну процедуру надання притулку. Він упевнений у досягненні згоди щодо цього кроку.
Стокгольм поділяє такий підхід, вважаючи його доцільним для підтримки оборонних зусиль України. Міністр міграції Швеції Йоган Форсселль зауважив, що виключення осіб із забороною на виїзд є розумною ініціативою.
Варшава також підтримала обмеження для цієї групи людей. Мацей Душчик із МВС Польщі заявив про готовність країни до таких нововведень. Проте поляки категорично відкинули ідеї диференціації захисту залежно від безпекової ситуації у конкретних регіонах України.
Єврокомісар Магнус Бруннер визнав обговорення виключення чоловіків 23–60 років зі сфери дії тимчасового захисту. За його оцінкою, сторони здатні дійти спільного рішення.
Проте низка держав висловилася проти перегляду чинних норм. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро наполягає на збереженні директиви у нинішньому вигляді. Він підкреслив необхідність узгодження будь-яких змін із Києвом.
Люксембург солідарний з естонською позицією. Леон Глоден заявив про неприйнятність відмови від автоматичного продовження захисту для українців.
Зараз обговорюється пролонгація програми до березня 2028 року. Вона передбачає продовження статусу для тих, хто вже його має, та можливу відмову в новому захисті для військовозобов’язаних осіб.
Остаточні рішення на цій зустрічі не ухвалювали. Єврокомісія готує оновлену пропозицію, яку планують оприлюднити до завершення липня.






Залишити коментар