Новий сезон — нові ціни? Як формується ціна на квиток у театр

Вартість квитків у київських театрах зросла не на всі вистави, проте зміни помітні глядачам. Суспільне Культура опитало сім театрів про фактори, які впливають на формування цін, і про те, як ухвалюють рішення щодо підвищення вартості. Не всі театри охоче говорять про гроші, тож розповідаємо, що вдалося дізнатися. Варто зазначити, що список не вичерпний: наразі опитували лише частину академічних національних театрів Києва у державній чи комунальній власності.

Як і де підвищували ціни

У середньому підвищення було незначним. Наприклад, у Театрі на Лівому березі повідомили, що ціни на квитки в новому сезоні не змінилися взагалі.

В Молодому театрі збільшили вартість лише для вистави “Зілля” режисерки Олександри Меркулової через високий попит — квитки майже подорожчали вдвічі: від 350 гривень на балконі до 1000 гривень у першому ряду партеру. Також підвищили ціну на екскурсію “За лаштунками Молодого” на 100 гривень, уточнила заступниця директора — художня керівниця Ірина Грицуляк.

У Національній опереті середня ціна на більшість репертуарних вистав зросла на 100 гривень. Раніше максимальна вартість складала 700–800 гривень, зараз — 800–900. Мінімальна ціна на деякі постанови — 120–150 гривень, а для партеру — 300–500 гривень, коментує комерційна директорка Оксана Когут.

Театр на Подолі також переглянув ціни. Наприклад, на популярну постанову “Процес” середня вартість квитка становить 685 гривень, а на прем’єру “Гедду Ґаблер” — 870 гривень, тобто на 27 % дорожче, пояснює керівниця літературно-драматургічної частини Оксана Прибіш. Деякі постанови старого репертуару, як-от “Передчуття Мини Мазайла” та “Замовляю любов”, подорожчали на 25–30 %. Загальна сума доходів театру збільшилася несуттєво, адже кошти спрямовують на ремонт та оновлення матеріально-технічної бази.

Найбільший приріст спостерігався в камерному театрі “Золоті ворота” на 60 місць. Середня ціна квитка зросла з 550–600 гривень до 1000–1100 гривень. Підвищення почалося ще в другій половині минулого сезону і торкнулося деяких вистав нового сезону. Найдорожчі квитки — на вересневу прем’єру Brecht Cabarett за участю Харківського театру ляльок імені Афанасьєва.

“Ціни на квитки зросли у всіх театрах. Ми прагнемо розвиватися, запрошувати провідних режисерів і дарувати глядачам технічні новинки”, — зазначає Оксана Прибіш.

“Якщо горнятко кави коштує 90–120 гривень, ціна на квиток у театр не може бути дуже низькою, адже на постановку витрачається багато ресурсів”, — додає Оксана Когут.

Від чого залежить ціна квитка

У Театрі на Подолі пояснюють, що квиток формується не за собівартістю — вона значно вища за продажну ціну, бо театр неприбутковий, а частину витрат покриває місцевий бюджет. Театр Франка додає, що ціна враховує економічні реалії, зростання витрат на нові постанови, утримання інфраструктури та створення належних умов для роботи колективу. Навіть на популярні вистави є квитки по 150–200 гривень, а для військових передбачені спеціальні місця та пільгові квитки.

Театр Лесі Українки класифікує вистави за категоріями та має 27 різних розцінок:

• комерційні вистави підвищеного попиту;
• комерційні вистави для широкого кола глядачів;
• комерційні вистави;
• вистави підвищеного попиту для широкого кола глядачів;
• вистави для широкого кола глядачів;
• вистави інтелектуального спрямування;
• дитячі вистави.

При розрахунку цін театри враховують економічно обґрунтовану середню вартість квитка, розташування місця в залі, витрати на створення та обслуговування постанов, комунальні платежі, а також необхідність ремонту чи оновлення матеріально-технічної бази.

Фактори, що впливають на ціну:

• Нова вистава чи репертуарна — прем’єрні постанови дорожчі через більші витрати на виробництво;
• Попит глядачів — високий попит підвищує вартість квитка;
• Запрошені чи штатні актори — участь запрошених артистів підвищує ціну;
• Мала чи велика сцена — на малих камерних сценах ціна на місця першого ряду може зростати суттєво;
• Місце в залі — перший ряд у партері дорожчий за балкон;
• Цільова аудиторія — вистави для дітей чи сімейного перегляду зазвичай мають нижчу ціну.

Наприклад, у камерному театрі “Золоті ворота” перший ряд на прем’єру Brecht Cabarett коштує на 200 гривень дорожче, а на вистави з трансформованою сценою квитки можуть мати різну вартість залежно від розташування.

У Національній опереті вистави для сімейного перегляду, зокрема різдвяні, коштують до 1000 гривень. Для великих постанов залучено багато артистів балету, солістів і оркестр, тож ціна залишається порівняно доступною. Наприклад, квитки на “Різдвяні зустрічі” вже розпродані до кінця грудня, і додаткові покази планують у січні без підвищення цін.

Театри загалом заробляють менше, ніж витрачають. За оцінками Маріанни Розстальної, аби театр “Золоті ворота” міг заробити, ціна квитка мала б становити 2000–2500 гривень, що не відповідає купівельній спроможності глядачів. Ірина Грицуляк додає, що витрати можуть становити близько 60 % від доходу, а залишок — 40 %. Оксана Прибіш пояснює, що після сплати авторських винагород, податків і комунальних платежів залишається близько третини валу, а решта витрачається на поточні потреби театру.

“Скільки заробляє театр, а скільки йде на витрати, важко підрахувати в чистому вигляді. Театр — великий організм, який щодня потребує ресурсів для постановок, комунальних послуг і наступних прем’єр. Музичний театр, зокрема, потребує понад 300 костюмів та безліч декорацій на кожну прем’єру”, — додає Оксана Когут.