Кінофестиваль “Молодість” опинився в центрі критики через включення до документального конкурсу стрічки “Якщо ми більше не зустрінемося”, створеної трьома режисерами, серед яких російський митець і нині військовий Пьотр Вєрзілов.
Програмер фестивалю Богдан Жук у коментарі Суспільне Культура пояснив, чому команда вирішила показати цю роботу. За його словами, під час відбору переглядають багато фільмів про війну в Україні, у тому числі від іноземних авторів. Серед них трапляються як цінні роботи, так і ті, що є маніпулятивними або не відображають український контекст.
Жук зазначив, що фільм “Якщо ми більше не зустрінемося” вирізняється своєю чутливістю до теми та, на думку програмної команди, є винятковим документальним дослідженням сучасного воєнного життя українців. Він підкреслив, що хоча режисери не є українцями, сам фільм створено українською командою.
Програмер також спростував критику щодо участі Вєрзілова, зауваживши, що той має канадське громадянство, довгий час переслідувався у Росії та нині воює на боці України у складі РДК.
Жук додав, що в документальному конкурсі фестивалю присутня ще одна стрічка про війну — “Звук Райдуги” Романа Синчука. Загалом у програмі представлені численні фільми про війну, і відмовлятися від українських голосів — неправильно, адже серед організаторів є двоє українських військових.
Чому в мережі закликають скасувати показ фільму
Дискусія у соцмережах виникла через участь російського режисера. Критики наголошують, що навіть незважаючи на службу Вєрзілова на боці України, його участь у фільмі суперечить принципу права українців самостійно розповідати про свій досвід війни. Людмила, яка підняла це питання, вважає, що дозволяти росіянам знімати такі стрічки відтворює імперську логіку, а українським митцям і воїнам є кому віддавати свій голос.
Вона додала, що показ фільмів російських авторів в Україні сигналізує про хибну позицію фестивалю і підриває боротьбу з поширенням російської культури на міжнародній арені.
Про фільм “Якщо ми більше не зустрінемося”
Стрічка розповідає історію кохання Тані та Зеніта на тлі повномасштабного вторгнення Росії. У центрі уваги — їхні близькі стосунки й непорозуміння, а поруч діти, які грають у війну та зводять блокпости, не уявляючи світу без насильства.
Над фільмом працювали Ноаз Деше, Бо Віллімо та Пьотр Вєрзілов. На сайті фестивалю його описують як “російсько-канадського митця та активіста”, відомого як неофіційний речник Pussy Riot і співзасновник медіа “Медіазона”. Зараз він воює за Україну у складі РДК.









Залишити коментар