Дональд Трамп заявив, що може відвідати Китай на початку 2026 року на запрошення Пекіна. Втім, особиста зустріч американського та китайського лідерів може відбутися ще раніше — вже наприкінці жовтня в Південній Кореї.
Перед цим у Куала-Лумпурі (Малайзія) на саміті АСЕАН мають провести переговори міністр фінансів США Скотт Бессент і віцепрем’єр Держради КНР Хе Ліфен. Формально головна тема — уникнення масштабної торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном, яка може обвалити економіки багатьох країн. Трамп же традиційно заявляє, що США нібито «врешті-решт укладуть фантастичну для всіх угоду з Китаєм», хоча більшість експертів у це не вірять.
Після нібито позитивної телефонної розмови Трампа та Сі Цзіньпіна в середині вересня, вже за кілька тижнів Китай оголосив про розширення обмежень на експорт рідкоземельних елементів і постійних магнітів. КНР контролює близько 70% видобутку та близько 90% переробки цих матеріалів, критично важливих для електроніки, авіакосмічної сфери, медицини, автомобільної промисловості та, головне, оборонних технологій.
Це вже не перше блокування експорту рідкоземів. Пекін вводив аналогічні обмеження у квітні, коли Трамп заявив про намір запровадити 145% тарифів на товари з Китаю. Хоч у травні сторони домовилися частково знизити мита, у жовтні КНР оголосила нове жорстке рішення: з 1 грудня 2025 року жодна компанія, пов’язана з іноземними оборонними проєктами, не зможе отримати ліцензію на експорт рідкоземів із Китаю. Трамп відповів дзеркально — погрозою 100% мит на імпорт із КНР від 1 листопада.
За ситуацією уважно стежить Кремль. Експерти вважають, що Володимир Путін може відтягувати другий саміт із Трампом у Будапешті, очікуючи наслідків американо-китайських переговорів. Це безпосередньо впливає і на перспективи домовленостей щодо війни проти України.
Трампу потрібні «мирні перемоги»
Цього тижня Трамп розпочинає своє перше азійське турне другого президентського терміну. У Малайзії він хоче особисто оголосити про припинення вогню між Таїландом і Камбоджею — ще одним «врегулюванням», яким Трамп намагається довести свою миротворчу роль. Проте плани вже під питанням — прем’єр Таїланду заявив, що не бачить необхідності у подальшому втручанні США.
Крім того, буксує й угода щодо Гази. Попри погрози Трампа на адресу ХАМАС, реалізувати його план врегулювання майже нереально — а паралельно він хоче досягти угоди з Путіним щодо заморожування війни проти України по нинішній лінії фронту. Однак у Москві цю ідею вже фактично відкинули — Лавров заявив, що «припинення вогню нічого не дасть».
Тим часом переговори між очільниками МЗС США та РФ зірвалися, а підготовка потенційної зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті, за даними американських ЗМІ, призупинена. Невизначеною залишається й зустріч із Сі — Пекін офіційно мовчить, лише закликає США «не застосовувати примусу».
Наступна п’ятирічка і план удару по західному ОПК
У Пекіні саме триває четвертий пленум ЦК КПК, де готують нову п’ятирічку до 2030 року. Попри чутки, питання наступника Сі Цзіньпіна на порядку денному немає. Натомість ключовою темою стала зовнішньоекономічна політика, зокрема — контроль рідкоземів.
На другий день пленуму Пекін зібрав понад 170 топових іноземних компаній, намагаючись продати ідею, що обмеження експорту рідкоземів — «заради стабільності». Та експерти впевнені: справжня мета — не дати Заходу переозброїтися. І це повністю збігається з інтересами Кремля.
У квітні КНР запровадила нові ліцензії навіть для продукції, де міститься щонайменше 0,1% рідкоземів. А 9 жовтня Китай додав ще одне правило — будь-які компанії, дотичні до іноземного ОПК, з 2025 року не зможуть отримати доступ до китайських матеріалів. Також Пекін вводить обмеження на накопичення рідкоземів іншими державами.
Рідкоземні метали — це основа сучасної зброї. Один лише F-35 містить понад 400 кг таких матеріалів. Без них неможливі ракети, бомби, радари, авіація, підводні човни, БПЛА. І сьогодні Китай має монополію, сильнішу за вплив ОПЕК у нафтові часи.
США намагаються вирватися з залежності — вже створено спільні проєкти з Австралією, але ефект буде не скоро. При цьому, за оцінками CSIS, Китай перевищує темпи переозброєння США у 5–6 разів.
Це напряму може вплинути на Україну. За даними Кільського інституту, у липні-серпні західна військова допомога зменшилася на 43%. Паралельно російська армія отримує вигоду від координації з Пекіном — китайські супутники уже фіксували під час обстрілів рух в Україні, а делегація КНР у Брюсселі відкрито поставила під сумнів саме право НАТО на існування.
На тлі цього Путін пропонує США розробляти російські родовища рідкоземів разом, тоді як Вашингтон і Київ підписали угоду про спільні інвестиції у видобуток критичних мінералів. Це ще один фронт великої геополітичної гри, який визначатиме і майбутнє війни проти України, і майбутнє світової безпеки.
Залишити коментар