Російська армія здійснила чергову спробу спричинити катастрофу на Харківщині, атакувавши стратегічну гідроспоруду. Цього разу ціллю стала Печенізька дамба, по якій ворог випустив шість керованих авіабомб (КАБів). Попри зусилля окупантів перерізати логістику та влаштувати екологічне лихо, Сили оборони повністю контролюють ситуацію на об’єкті.
Атака відбулася у вівторок, 14 квітня, у Чугуївському районі. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов підкреслив, що агресор цілеспрямовано бив по найбільшому водосховищу області. Цей об’єкт є критичним для життєзабезпечення як самого Харкова, так і всього прилеглого регіону.
«Це найбільше водосховище області і критично важливий об’єкт — як для Харкова, так і для всієї території», — наголосив очільник ОВА.
За інформацією, яку оприлюднив 16-й армійський корпус Збройних сил України, безпосереднього влучання у конструкції не було. Чотири бомби вибухнули поруч із технічними спорудами, а ще дві впали у воду. Військові класифікують цей напад як спробу екоциду, оскільки удар припав на період весняного водопілля, коли рівень води у резервуарі є максимальним.
Розрахунок ворога був цинічним: руйнування дамби під час повноводдя мало призвести до неконтрольованого затоплення населених пунктів нижче за течією. Одночасно з фізичною атакою загарбники розпочали інформаційну операцію, поширюючи фейки про нібито аварійний стан споруди та неконтрольований скид води.
Проте у ЗСУ запевнили, що гідротехнічний об’єкт не постраждав. Скид води наразі проводиться у штатному режимі, а фахівці безперервно моніторять ситуацію. Командування зазначає, що заздалегідь підготувало плани реагування на випадок будь-яких екстрених ситуацій.
Значення Печенізького водосховища для регіону
Ця штучна водойма на річці Сіверський Донець є джерелом життя для мільйонного мегаполіса. Історія проєкту бере початок ще з 30-х років минулого століття, коли Харків відчув гострий дефіцит питної води. Будівництво самої греблі тривало з 1958 по 1962 рік.
Масштаби об’єкта вражають: довжина водойми складає 75 км, а глибина подекуди сягає 14 метрів. Щоденно Харків отримує звідси близько 700 тисяч кубометрів води через систему управління «Донець». До початку великої війни правий берег, зокрема селище Старий Салтів, був ключовим рекреаційним центром із численними базами відпочинку.
Системні атаки на греблю та заходи безпеки
Печенізький гідровузол перебуває під постійним прицілом ще з кінця 2025 року. Як повідомляли у 16-му армійському корпусі, росіяни використовують для терору весь арсенал: від дронів «Шахед», «Молнія» та FPV до різних типів ракет. Нещодавно одна з ракет зруйнувала понад десять будинків у сусідньому дачному кооперативі.
Для мінімізації ризиків Сили оборони та влада впровадили низку захисних заходів:
- функціонують альтернативні маршрути в об’їзд греблі для забезпечення цивільних потреб;
- створено запаси ресурсів, щоб можливе пошкодження проїзду через дамбу не зупинило постачання військ;
- підготовлено спецтехніку та фахівців для оперативного розгортання переправ у разі потреби.
Військовий експерт Владислав Селезньов пояснює таку активність окупантів бажанням розірвати логістичні ланцюги українських захисників. На його думку, ворог усвідомлює, що вчасне забезпечення ресурсами є критичним чинником успіху на фронті.
Селезньов наголошує: якщо армія має необхідні запаси у потрібний момент – вона перемагає. Тому удари по таких об’єктах є намаганням створити штучний дефіцит і змінити хід бойових дій на користь агресора.
Залишити коментар