З близько 1,6 тис. повідомлень про корупцію від фізичних осіб, які Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримало протягом останніх місяців, лише близько 20% стали основою для подальших заходів реагування.
Про це повідомляє пресслужба НАЗК. Агентство інформує, що з квітня по жовтень 2025 року було опрацьовано майже 2,9 тис. повідомлень про корупцію від громадян, правоохоронних та інших органів, адвокатів та інших джерел. Серед них – близько 1,6 тис. повідомлень надійшли від фізичних осіб.
Як зазначено у повідомленні НАЗК:
“На основі отриманих звернень фахівці НАЗК розпочали 220 повних перевірок декларацій, з яких уже завершено 56”.
У результаті перевірок виявлено 39 декларацій з ознаками недостовірної інформації, необґрунтованих активів та інших порушень фінансового контролю. З них 15 випадків передбачають кримінальну відповідальність, 23 – адміністративну, а один випадок – цивільну конфіскацію активів.
Крім того, у 16 деклараціях зафіксовано неточні відомості, а одна перевірка завершилася без виявлення порушень. Ще 22 матеріали стали підґрунтям для проведення моніторингу способу життя.
Станом на початок жовтня на основі повідомлень громадян НАЗК провело 79 заходів моніторингу щодо конфлікту інтересів. За їх результатами внесено 12 приписів, складено 2 обґрунтовані висновки про встановлення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, один – про наявність ознак корупційного правопорушення, а також складено 1 протокол про адміністративне правопорушення.
Причини, через які більшість повідомлень не стали підставою для заходів, різноманітні. Часто питання виходять за межі компетенції НАЗК і мають розглядатися у правоохоронних органах з антикорупційною підслідністю – таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР) або Національна поліція України. У таких випадках повідомлення перенаправляються відповідним органам.
Також нерідко у зверненнях відсутні конкретні фактичні дані, містяться лише загальні скарги чи припущення, що унеможливлює перевірку. Деякі повідомлення стосуються осіб, на яких не поширюється дія закону “Про запобігання корупції” – наприклад, працівників приватного сектору чи лікарів сімейної медицини.
Ще однією причиною є те, що виявлені розбіжності у деклараціях не перевищують порогового значення в 150 прожиткових мінімумів, що не дає підстав для кваліфікації порушення. Або ж повідомлення стосуються порушень декларування, строки давності для притягнення до відповідальності за якими вже спливли, зокрема за деклараціями, поданими до 2023 року.
Залишити коментар