У Харкові цьогоріч сезон косіння стартував ще з середини квітня. Але замість доглянутих зелених дворів місто дедалі більше перетворюється на пустелю — скаржаться екологи. Вони попереджають: така практика шкодить довкіллю, знищує багаторічну рослинність і провокує поширення шкідливих алергенів.
Після косарки — ефемери та амброзія
На більшості прибудинкових територій Харкова зелені трави не встигають зацвісти — їх зрізають ще до формування насіння. Виживають лише рослини-ефемери, які швидко відцвітають навесні та залишають по собі сухі жовті рештки. Усе це створює ілюзію впорядкованості, але фактично вбиває місцеву екосистему.
Харківський біолог Юрій Бенгус зафіксував наслідки на прикладі газону в мікрорайоні Олексіївка: багаторічні трави зникли, метелики, бджоли й навіть мурахи там більше не селяться. Натомість на таких ділянках активно проростає амброзія — агресивний алерген, стійкий до косіння.
“Ці ефемери встигають дати насіння ще до травневих покосів. А багаторічні — ні. У підсумку ми маємо влітку пожовклі плями, де нічого не росте”, — пояснив Бенгус.
Немає ні кадрів, ні розуміння
У 2023 році екологи намагалися навчити працівників “Харківзеленбуду” розрізняти корисні та шкідливі рослини. Були навіть презентації, присвячені конюшині, деревію та амброзії. Але далі навчання справа не пішла — бракує персоналу, а в комунальників інші пріоритети: зробити швидко і скосити все підряд.
Крім того, в місті фактично відсутній запит на екологічні газони. Люди самі звертаються до ЖЕКів з вимогами скошувати “бур’яни”, плутаючи багаторічні квіти з алергенами.
Харківці хочуть “як у парку”, але це неможливо
Містяни орієнтуються на вигляд партерних газонів у саду Шевченка або Центральному парку. Але такі газони потребують регулярного поливу, підсіву та догляду — ресурсу, якого місто не має. Європа, зазначає Бенгус, уже давно перейшла до практики збереження різнотрав’я. Це дешевше, безпечніше для довкілля й виглядає естетично влітку, коли галявини квітнуть.
Однак у Харкові навіть ідея подібної трансформації потребує попереднього інформування. Якщо місто коли-небудь вирішить запровадити ділянки з природними травами, то біля кожної з них, за словами Бенгуса, мають стояти таблички з поясненнями, що це за рослини та чим вони корисні.
Поки ж харківські двори залишаються стерильними й неживими — місто втрачає не лише зелені зони, а й шанс на сталу екологічну політику.
Залишити коментар