Ідея Дональда Трампа змусити Європу фінансувати постачання зброї Україні, поки США надають озброєння, викликала критику серед західних союзників. Про це йдеться в колонці Річарда Кемпа для британського видання The Telegraph.
На думку оглядача, запропонована Трампом схема, попри неоднозначність, може стати потужним політичним інструментом — як у зовнішній політиці, так і для внутрішньої підтримки серед виборців у США.
“Геніальний план” з політичним підтекстом
Кемп називає ідею Трампа “геніальною концепцією”, адже вона перекладає тягар витрат на європейців, які раніше обмежувались гучними заявами без рішучих дій. Такий підхід, на думку автора, “змушує ЄС і Британію нарешті відповідати за власні обіцянки”.
При цьому сам Трамп, зважаючи на скепсис американського електорату щодо подальшого фінансування війни в Україні, може показати, що він “захищає інтереси США”, водночас продовжуючи підтримку Києва.
Patriot для України – з обмовками
Один з ключових елементів цього плану — посилення протиповітряної оборони українських міст. Зокрема, мова йде про передачу систем Patriot. Їх або закуплять у США, або нададуть країни НАТО зі своїх запасів з подальшою компенсацією. Однак процес може затягнутися.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вже попередив, що на відправлення перших установок знадобляться місяці. Кемп інтерпретує цю заяву як небажання Берліна жертвувати власною безпекою заради України, попри декларативну підтримку Києва.
“Його слова чітко показують справжні пріоритети європейців, незважаючи на всі голосні обіцянки про допомогу”, — пише автор.
Атакувати Москву? Суперечливий момент
Попри відсутність обіцянок щодо передавання наступальної зброї, Трамп у розмові з Володимиром Зеленським поцікавився, чи здатна Україна завдати удару по Москві або Санкт-Петербургу. Це викликало суперечки щодо його справжніх намірів. Кемп припускає, що така заява могла бути натяком на приклад Ізраїлю, який атакує ворожі дрони та ракетні потужності Ірану превентивно.
Тиск через санкції та ультиматуми
Додатковим важелем впливу Трамп бачить введення вторинних мит проти тих країн, які досі торгують з Росією. На тлі і без того ослабленої економіки країни-агресорки, це може мати значний ефект.
Проте нова ініціатива викликає скепсис. Зокрема, очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас назвала встановлений Трампом 50-денний дедлайн для Путіна “занадто довгим”.
Кемп вважає, що навіть якщо Путін і не погодиться на мир, сам факт нової жорсткої позиції США може змусити Кремль задуматись. Але успіх залежить не лише від Америки.
“Питання в тому, чи дійсно Європа хоче допомогти Україні виграти війну — чи просто чекає, що за неї це зроблять інші”, — резюмує британський аналітик.
Залишити коментар