Служба зовнішньої розвідки Норвегії (Etterretningstjenesten) офіційно підтвердила факт успішного випробувального пуску Російською Федерацією крилатої ракети 9М730 «Буревісник», оснащеної ядерною силовою установкою. За інформацією норвезької сторони, ракета, запущена з полігону на Новій Землі, змогла «пролетіти значно далі, ніж під час попередніх випробувань».
Це підтвердження від незалежного джерела, висвітлене у матеріалі Defense Express, стало важливим доповненням до попередніх заяв Кремля. Раніше, 21 жовтня, російська сторона стверджувала, що «Буревісник» нібито подолав відстань у 14 тисяч кілометрів за 15 годин, що викликало значний скепсис у міжнародному експертному середовищі.
Ракета 9М730 «Буревісник» є унікальною зброєю завдяки використанню прямоточного повітряно-реактивного ядерного двигуна, який, зазначають військові експерти, становить серйозну екологічну загрозу.
Парадокс радіаційного сліду: чому Норвегія не зафіксувала забруднення?
Попри заявлений успіх запуску та тривалий політ, Служба зовнішньої розвідки Норвегії наразі не зафіксувала жодних ознак підвищення радіаційного фону в регіоні. Це викликає здивування, оскільки ядерна крилата ракета мала б залишати за собою потужний «радіоактивний вихлоп».
Такий тип двигуна традиційно функціонує за принципом, де атмосферне повітря пропускається через активну зону ядерного реактора, нагріваючись до температури понад 1000 градусів для створення реактивної тяги. Теоретично, цей процес повинен генерувати значний «радіоактивний вихлоп», що створює загрозу забруднення довкілля. Тривалий політ, заявлений Кремлем (до 15 годин), мав би призвести до формування значного радіоактивного сліду.
Норвегія, яка традиційно проводить ретельний моніторинг будь-якої атомної та ядерної активності Російської Федерації та оперативно фіксує найменші перевищення радіаційного фону, досі не повідомляла про підвищення радіоактивності. Фахівці розглядають два можливі пояснення цього парадоксу.
Можливі пояснення відсутності радіаційного забруднення
Експерти Defense Express розглядають два основні варіанти, які можуть пояснити відсутність радіаційного сліду після випробувального пуску ракети «Буревісник». Ці пояснення включають як географічні, так і технологічні фактори.
1. Географічний фактор та часова затримка
На думку фахівців, радіоактивні частки, які могли утворитися внаслідок роботи ядерного двигуна, можливо, просто ще не встигли досягти території Норвегії. Це пов’язано з напрямком вітру та атмосферною циркуляцією, що впливає на розповсюдження радіоактивного сліду.
2. Технологічні інновації у конструкції двигуна
Інша, більш інтригуюча гіпотеза, припускає, що Росія могла застосувати іншу, менш «брудну» конструкцію двигуна. Йдеться про повітряно-реактивний ядерний двигун із закритим контуром. У цій конфігурації повітря нагрівається не безпосередньо від реактора, а через спеціальні теплообмінники з використанням рідиннометалевого носія.
Такий підхід значно мінімізує викид радіоактивних речовин у атмосферу. Хоча закритоконтурні реактори є надзвичайно складними в експлуатації – про що свідчить досвід радянських атомних підводних човнів класів К-27 та 705(К) «Ліра», які мали постійні проблеми з підтримкою високої температури теплоносія «вісмут-свинець» – вони можуть бути цілком придатними для використання у крилатій ракеті.
Експерти зазначають, що ядерний реактор «Буревісника» має бути запущений лише один раз для виконання бойової місії, що знімає проблеми тривалого обслуговування та експлуатації, які були критичними для підводних човнів.
Підтвердження від Норвегії дійсно свідчить про реальний прогрес Російської Федерації у розробці стратегічної ракети 9М730 «Буревісник». Однак, як зазначають експерти, остаточне завершення робіт над цією надзвичайно складною збройовою системою поки що залишається під великим питанням.
Залишити коментар