Українські парламентарі підтримали створення Національного пантеону. За відповідний законопроєкт № 15360 у цілому проголосувало 287 народних обранців. Це важливий крок. Згодом 282 депутати проголосували за невідкладне направлення документа на підпис голові Верховної Ради та президенту.
Президент Володимир Зеленський вніс ініціативу 28 червня, символічно обравши День Конституції України для реєстрації.
Ключові параметри майбутнього меморіального комплексу
Законодавці визначили особливий статус для Пантеону — це державна власність, яку заборонено приватизувати чи передавати в оренду. Локацію для спорудження об’єкта оберуть у межах історичних ареалів або на землях заповідного фонду, не змінюючи їхнього цільового призначення. Проєкт комплексу визначать через архітектурний конкурс, а фінансування відбуватиметься виключно з державного бюджету. Це державна справа.
Згідно з нормами, вшануванню підлягають видатні особи різних епох:
- Князі Русі та гетьмани Запорозького Війська.
- Президенти УНР, ЗУНР та сучасної України (окрім тих, кого усунули в порядку імпічменту).
- Головнокомандувачі армії УНР, Галицької армії, “Карпатської Січі”, УПА та ЗСУ періоду війни за незалежність.
Також меморіал може стати місцем вшанування знакових постатей у сферах науки, культури, спорту, мовознавства та нобелівських лауреатів, чиє життя було пов’язане з Україною. Це гідна ініціатива.
Водночас документ встановлює жорсткі обмеження для увічнення пам’яті. Заборонено вшановувати осіб, засуджених за злочини проти миру або національної безпеки, а також тих, хто підпадає під дію законів про декомунізацію чи заборону російської імперської символіки. Є чіткі правила.
Щодо перепоховань, законодавство окреслює чіткий перелік умов:
- Існує загроза знищення існуючої могили.
- Виявлено незахоронені останки.
- Поховання знаходиться за межами держави.
- Особа померла після набрання законом чинності.
Загальна вимога передбачає 20-річний період після смерті, хоча цей строк може бути скорочено. Кожне рішення про вшанування ухвалюватиметься окремим законом парламенту після висновку спеціальної комісії, куди увійдуть історики та представники громадськості. Потрібна також згода родичів. Для меморіалу це важливо.
Церемонії проводитимуться з військовими почестями, а відвідування комплексу стане елементом державного протоколу. Наруга над Пантеоном тягне за собою юридичну відповідальність.
Значення ініціативи для консолідації суспільства
Під час обговорення представниця президента у Раді Галина Михайлюк підкреслила, що створення Пантеону має об’єднати українців навколо боротьби за незалежність та історичної пам’яті. Це завдання національного масштабу.
“Метою даного законопроєкту є подальше формування та реалізація державної політики загальнонаціональної пам’яті, створення належних умов для гідного вшанування найвидатніших діячів української історії, культури, науки, державотворення та визвольної боротьби. Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам’яті та пошани тих, хто своєю працею, талантом та жертовністю творив Україну”
Народний депутат Володимир В’ятрович висловив переконання, що Україна збудує об’єкт європейського рівня. Він зауважив, що механізм затвердження кандидатур через парламент та комісію допоможе уникнути девальвації статусу Пантеону. Це надійна процедура.
Ще у березні 2026 року відбулася нарада під головуванням Кирила Буданова, де обговорювали концепцію меморіалу. За даними МЗС, у 21 країні вже ідентифікували 98 видатних українців. Ідею пантеону раніше підтримували президенти Ющенко та Порошенко.
Дискусії щодо реакції сусідів
Внесення законопроєкту викликало неоднозначну реакцію в урядових колах Польщі. Деякі посадовці припустили, що це може негативно вплинути на двосторонні відносини. Це тривожний сигнал.
Відповідаючи на критику, Володимир В’ятрович підкреслив, що документ не містить переліку прізвищ, тому закиди про вшанування суперечливих постатей є безпідставними. Україна самостійно визначає своїх героїв.
“Це абсурд, але, на жаль, ми бачимо серед польських політиків зараз модно піднімати історичні хвилі довкола тих чи інших кроків України на вшанування пам’яті саме українських героїв. Тому, мені здається, це не те питання, яке має бути якимось результатом якихось перемовин. Ми достатньо відповідальні політики, щоб розуміти, хто має бути вшанований в Україні як українські герої. І, безперечно, ніхто з українських політиків, істориків і експертів, які брали участь в розробці законопроєкту про пантеон, не ставив собі за мету робити якогось інструментом роздратування поляків”, — заявив В’ятрович.
Раніше редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа запропонував власний список діячів для Пантеону, серед яких були Петро Могила, Тарас Шевченко, а також Юзеф Пілсудський. Така пропозиція здивувала багатьох українців, враховуючи неоднозначну політику Пілсудського щодо українського визвольного руху.
Залишити коментар