Майже чверть українських лікарняних за першу половину 2025 року виявилися сумнівними. Саме тому держава радикально оновлює інструменти моніторингу обґрунтованості видавання та продовження листків непрацездатності, розширюючи коло документів для ревізії за допомогою цифрових алгоритмів.
Урядова постанова від 27 травня офіційно дала старт цим змінам.
Регіональна незалежність моніторингу та залучення ЕСОЗ
Головне нововведення полягає в автоматичному відборі фахівців через електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) задля уникнення корупційних ризиків на місцях. Перевіряти правильність оформлення медичної документації тепер будуть медики з інших областей України, що впроваджує важливий принцип екстериторіальності.
Запуск цього процесу покладено на працівників Пенсійного фонду України, які безпосередньо ініціюватимуть перевірки. Проте список залучених лікарів-експертів спочатку погоджуватиме НСЗУ, а згодом затверджуватиме правління ПФУ.
Цифрова система самостійно призначатиме ревізорів.
Об’єкт пильної уваги та фіксація результатів
Тепер ревізори вивчатимуть не лише фінальний медичний висновок, а й абсолютно всі супутні записи в базі, які стали підставою для визнання пацієнта тимчасово непрацездатним.
Підсумком такої роботи стане офіційний висновок, який обов’язково надсилатимуть безпосередньо до медичного закладу, де пацієнту сформували лікарняний.
Окремий порядок діє для паперових бланків, адже їх перевірятимуть виключно за фактичним місцем розташування конкретної лікарні.
Нові права медичних закладів та статистика порушень
Медичні установи відтепер отримують законне право подавати додаткові докази правоти своїх співробітників і офіційно оскаржувати рішення про необґрунтованість документів у досудовому порядку.
Досі подібні суперечки зазвичай доводилося розв’язувати в суді.
Статистика Мінсоцполітики вражає: за перше півріччя 2025 року фахівці промоніторили понад 4,2 млн листків непрацездатності, виявивши приблизно 22,8% необґрунтованих документів.
Залишити коментар