Складні взаємозв’язки між молочною їжею та мікробіомом отримали нове наукове пояснення. Нове дослідження демонструє, що звичайне молоко здатне суттєво розширювати різноманітність кишкових бактерій, тоді як споживання сиру в окремих випадках навпаки корелювало зі зменшенням чисельності деяких важливих мікроорганізмів.
Дані оприлюднив ресурс Earth.com.
Ця масштабна екосистема з мільярдів вірусів, бактерій і грибків зосереджена переважно в районі товстої кишки. Мікробіом виконує фундаментальні завдання: допомагає якісно перетравлювати їжу, синтезує вітаміни, зміцнює імунітет та активно комунікує з нашою нервовою системою.
Формують це унікальне бактеріальне середовище спосіб народження, якість сну, стреси, антибіотики, спорт і повсякденний раціон. Молочні продукти, які містять живі культури та цінні нутрієнти, залишаються предметом палких дискусій. Досі фахівці не мали спільного погляду на їхню реальну дію.
Цього разу вчені обрали нестандартний шлях і сфокусувалися не на звичних аналізах калу. Вони детально досліджували саме ті бактерії, які заселяють безпосередньо слизову оболонку товстого кишківника. Експерти переконані, що такий підхід наочніше розкриває особливості взаємодії мікроорганізмів з імунними клітинами та захисним бар’єром.
Платформою для наукової роботи став ветеранський шпиталь у місті Г’юстон, де обстежили дорослих пацієнтів під час планової колоноскопії. Усі добровольці не мали серйозних патологій, які могли б спотворити фінальні результати. Медики провели забір крихітних біопсійних фрагментів тканин кишківника для подальших лабораторних тестів.
Експерти ретельно вивчили 97 зразків біопсії, отриманих від 34 добровольців. Перед проведенням процедури люди заповнили детальні опитувальники про свій щоденний раціон за рік, зафіксувавши частоту вживання йогуртів, молока та сирів.
Ідентифікувати точну кількість і види присутніх бактерій допог метод секвенування 16S рРНК. Під час підбиття підсумків аналітики обов’язково зважали на масу тіла, вік, куріння, загальний стан здоров’я, вживання алкоголю та загальний кошик харчування пацієнтів.
З’ясувалося, що високий рівень споживання молока забезпечував солідну альфа-різноманітність мікроорганізмів у слизовій оболонці. Простіше кажучи, кишківник таких пацієнтів містив значно ширший спектр бактеріальних видів. Науковий світ вважає таку різноманітність ключовою ознакою високої стабільності та стійкості мікробіому.
Крім того, любителі молока мали підвищену концентрацію корисних мікроорганізмів Faecalibacterium. Вони активно продукують бутират – особливу коротколанцюгову жирну кислоту, що ефективно живить клітини епітелію та здатна пригнічувати запальні процеси.
Паралельно фіксувався високий рівень бактерій Akkermansia.
Їх традиційно пов’язують зі здоровим метаболізмом.
Окрему увагу автори приділили впливу лактози. Коли її обсяги врахували в розрахунках, помітна залежність між молоком і трансформацією мікробіому дещо послабшала. Це дозволяє припустити, що лактоза виконує функцію пребіотика – стає природним поживним субстратом для розмноження дружньої мікрофлори.
Проте твердий сир продемонстрував протилежну динаміку. Його активне вживання асоціювалося зі зменшенням популяцій певних мікроорганізмів, зокрема Subdoligranulum та Bacteroides. Дослідники поспішають заспокоїти: подібні результати не свідчать про безумовну шкоду продукту.
Ймовірно, причина криється в глибокій зміні хімічного складу молока під час сироваріння. Відомо, що більшість видів зрілого твердого сиру містять мінімальну кількість лактози порівняно зі свіжою сировиною.
Вплив йогурту виявився неочевидним. Учасники експерименту їли його вкрай рідко, тому науковці просто не зібрали достатньо даних для репрезентативних висновків щодо цього продукту.
Фахівці нагадують, що єдиного стандарту ідеального мікробіому в природі немає. На бактеріальний баланс впливає колосальний комплекс факторів: від загальної кількості клітковини в меню до тривалості сну та рівня щоденного стресу.
Нинішні висновки вже чітко доводять різновекторний характер взаємодії різних типів молочної їжі з пристінковою мікрофлорою. Проте для формування остаточних медичних рекомендацій вченим ще знадобляться масштабніші довготривалі дослідження.
Залишити коментар