Вашингтон і Тегеран наблизилися до створення рамкової угоди, що має зупинити бойові дії. Наразі сторони розробляють лаконічний документ, який стане фундаментом для великого миру. Це відбувається на тлі інтенсивних дипломатичних зусиль. Проте Іран ще не надав фінальної згоди на пропонований текст. Очікується вирішальний крок.
Про такий розвиток подій інформує видання Axios. Редакція спирається на дані двох анонімних джерел.
Особливу роль у процесі відіграла нещодавня закрита зустріч у Флориді. Держсекретар США Марко Рубіо та спецпосланець Стівен Віткофф прийняли прем’єр-міністра Катару Мухаммеда бін Абдулрахмана Аль Тані. Офіційно Рубіо підтвердив лише обговорення регіональної стабільності та зміцнення американсько-катарського партнерства у сфері оборони. Водночас саме цей контакт став ключовим для обговорення іранського питання. Це був важливий раунд.
Катар наразі виступає потужним “залаштунковим” гравцем. Хоча початково посередником був Пакистан, Доха перехопила ініціативу завдяки прямому впливу на іранське керівництво. До процесу також приєдналися впливові регіональні столиці: Каїр, Анкара та Ер-Ріяд. Дипломатичний фронт розширюється. Кожна країна має свій інтерес.
Дональд Трамп демонструє впевненість у контролі над ситуацією. Президент США публічно наголосив, що Тегеран демонструє високу зацікавленість у діалозі. Водночас він виключив можливість появи в іранців ядерного арсеналу. Позиція Білого дому залишається жорсткою.
Підготовка мирного діалогу в Ісламабаді та ядерне питання
Черговий етап переговорів може стартувати вже наступного тижня в Пакистані.
Дипломати працюють над коротким меморандумом, що складається з 14 пунктів. Вперше за довгий час Іран погодився включити до порядку денного свою ядерну програму. Обговорюється навіть варіант вивезення частини запасів збагаченого урану за межі країни. Офіційні заяви обох столиць при цьому залишаються гострими. Ритм перемовин прискорюється.
Документ передбачає запровадження 30-денного режиму деескалації. На цей період США мають відкрити іранські порти, а Тегеран – послабити тиск у стратегічній Ормузькій протоці. Якщо за місяць сторони знайдуть спільну мову, дію угоди пролонгують. Головним викликом залишається формат скасування санкцій. Дискусії тривають.
Залишити коментар