В Україні стартує перша загальнонаціональна ініціатива, покликана детально вивчити читацькі звички населення. Міністерство культури офіційно оголосило про початок дослідження, яке має на меті не просто зібрати статистику, а знайти реальні способи залучення людей до літератури.
Про запуск проєкту повідомила пресслужба профільного міністерства.
Ключові цілі та завдання ініціативи
Держава прагне проаналізувати, які саме методи популяризації книжок працюють сьогодні найкраще. Фахівці планують виявити основні перепони, що стоять між українцями та регулярним читанням. Окремий фокус уваги спрямований на мотивацію дорослих, які вирішують повернутися до книг після тривалої паузи.
Тетяна Бережна, очільниця Міністерства культури, підкреслює прямий зв’язок між читанням та якістю критичного мислення в країні. Вона переконана, що в епоху домінування швидкого цифрового контенту підтримка книжкової культури є стратегічним питанням стійкості суспільства.
Реалізація запланована у два послідовні етапи. Навесні 2026 року розпочалася якісна фаза – це серія глибинних інтерв’ю з професіоналами ринку та так званими “новими читачами”, чий досвід відновлення інтересу до літератури є критично важливим для аналізу.
Наступним кроком стане кількісне опитування. Це масштабний збір даних, який допоможе візуалізувати портрет сучасного споживача книжкової продукції, його щоденні звички та естетичні вподобання.
Розуміти, як зрощувати читання в сучасних умовах – це потреба і держави, і громадянського суспільства. Читання впливає на демократію – читаючи довгі тексти, художню літературу, ми частіше замислюємося над причинно-наслідковими звʼязками й менше піддаємося впливу пропаганди.
Заступниця міністерки культури Богдана Лаюк зауважила, що одним із завдань команди є розвінчання міфу про елітарність читання.
До роботи залучили Фонд “Повір у себе”, де наголошують на важливості книги як інструменту психологічної допомоги. Співзасновниця організації Ірина Іванчик зазначає: література допомагає людям знаходити внутрішню опору в стресові періоди, тому дослідження торкнеться і питання ментального здоров’я.
Книжкова аналітикиня та кураторка проєкту Інна Білоножко підтвердила, що всі зібрані дані стануть основою для створення практичного інструментарію. Ці напрацювання допоможуть ефективніше залучати нову аудиторію до бібліотек та книжкових крамниць.
Очікується, що фінальні звіти будуть корисні широкому колу суб’єктів: від державних органів до приватних видавців, організаторів літературних фестивалів та локальних книжкових клубів.
Перші напрацювання якісного етапу громадськість побачить уже наприкінці травня 2026 року. Презентація відбудеться на майданчику XIV Книжкового Арсеналу, а отримані висновки стануть фундаментом для нової державної політики у видавничій сфері.
Фінансування ініціативи здійснюється за рахунок позабюджетних ресурсів.
Залишити коментар