Верховна Рада відмовилася підтримати резонансний законопроєкт, який у суспільстві отримав неофіційну назву «податок на OLX».
Під час голосування у першому читанні документ не зміг зібрати необхідної кількості голосів: ініціативу підтримали лише 168 народних депутатів при мінімально необхідних 226. Проєкт закону мав на меті впровадження механізмів оподаткування прибутків, які громадяни отримують через популярні цифрові майданчики, такі як Uber, Glovo чи OLX.
Про такий результат розгляду стало відомо безпосередньо під час пленарного засідання українського парламенту.
Головна мета та фіскальні орієнтири законопроєкту
Розробка цього документа була продиктована вимогами МВФ та необхідністю адаптації українських правових норм до стандартів Європейського Союзу. Як раніше зазначав міністр фінансів Сергій Марченко, законопроєкт передбачав обов’язок для цифрових платформ надавати податковій службі дані про заробітки користувачів від реалізації товарів чи надання послуг.
Разом із посиленням контролю за звітністю, автори документа пропонували встановити пільгову ставку податку. Її планували знизити з базових 18% до 5%, а для осіб із річним доходом до 38,5 тис. грн мав діяти неоподатковуваний мінімум.
Раніше законопроєкт №14025 про автоматизований обмін інформацією щодо доходів отримав схвалення профільного податкового комітету Рада. За позитивний висновок проголосували 15 членів комітету, тоді як четверо утрималися. У Міністерстві фінансів прогнозували, що цей механізм дозволить залучити до бюджету – 2026 близько 14 млрд грн на рік – ці кошти вже були враховані у проєкті головного фінансового плану країни.
Готуючи текст до першого читання, члени комітету внесли дві суттєві корективи. Фіксовану суму пільги у 36 тис. грн замінили на поріг, еквівалентний 2000 євро. Крім того, було визначено, що нові правила наберуть чинності лише після приєднання Державної податкової служби до міжнародної багатосторонньої угоди про автоматичний обмін даними.
Незважаючи на підтримку комітету, у залі засідань документ зустрів спротив. Зокрема, народний депутат Ярослав Железняк заявив про відмову підтримувати ініціативу до моменту декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу щодо контенту для дорослих. Парламентар вважає, що надання податківцям автоматичного доступу до даних цифрових сервісів несе загрози для приватності та може стати інструментом для тиску з боку правоохоронних органів.
Зобов’язання перед МВФ та майбутні податкові зміни
До кінця березня Україна зобов’язана впровадити пакет податкових реформ, що є умовою подальшого фінансування від МВФ. Програма на 2026 – 2027 роки включає наступні кроки:
- запровадження оподаткування доходів від онлайн – платформ;
- зміна правил оподаткування для міжнародних посилок;
- скасування пільг із ПДВ для фізичних осіб – підприємців, чий річний оборот перевищує 4 мільйони гривень (з 1 січня 2027 року);
- закріплення військового збору на рівні 5% на безстроковій основі.
Окремий напрям роботи уряду стосуватиметься реформування спрощеної системи оподаткування з метою подолання зловживань. Планується реалізувати такі заходи:
- уточнення юридичного визначення трудових відносин для протидії прихованому найму;
- заборона на використання спрощеної системи для високоризикових видів діяльності;
- впровадження інструментів протидії дробленню бізнесу;
- розробка ініціатив для боротьби з ухиленням від податку на прибуток корпорацій до червня 2026 року.
Залишити коментар