Почесна амбасадорка ООН в Україні Марія Єфросиніна з’явилася на прем’єрному показі документальної стрічки «Сліди» у сукні, що стала гучним політичним висловом. На вбранні від дизайнерки Ельвіри Гасанової красувався напис «Russian genocide through the body», покликаний нагадати світу про найстрашніші аспекти російської агресії.
Поява українки в такому образі викликала неоднозначну реакцію західних медіа – частина іноземних фотографів демонстративно вимкнула камери, а представники заходу неодноразово намагалися вивести телеведучу з червоної доріжки. Попри цей спротив, команда фільму стала на бік Єфросиніної, дозволивши їй донести важливий меседж до міжнародної спільноти.
За словами Марії, після знайомства з матеріалом фільму вона відчула «паралізуючий жах», проте мужність шести героїнь, які наважилися розповісти про перенесені катування, надихнула її діяти. Вона переконана, що ці свідчення є офіційною фіксацією злочинів, а її особистий обов’язок – стати голосом для цієї правди.
«Сексуальне насильство та тортури – це один з найбільш замовчуваних видів геноциду в світі, в усі часи, під час усіх війн. Бо все зрозуміло про ракети, руйнування, про енергетику, про поле бою, але мало хто розуміє, що є такий геноцид націй – через тіло», – пояснила Єфросиніна.
Жахлива статистика свідчить: понад 90 % людей, які пройшли через катування, втрачають можливість мати дітей у майбутньому та отримують глибокі психологічні травми. Саме тому амбасадорка без вагань погодилася підтримати творчу групу, аби світ дізнався про трагедії, які намагаються замовчувати.
«Все, що в нас є, – це наш голос», – наголосила вона.
Документальний літопис трагедій: про фільм «Сліди»
Кінострічка «Сліди» – це копродукція України та Польщі, яка ще на етапі виробництва була викуплена французьким мовником ARTE France. В центрі сюжету опинилися шість реальних історій українок, які постраждали від сексуального насильства окупантів. Географія цих злочинів охоплює різні регіони та періоди війни:
- Події на Донбасі, що тривають з 2014 року;
- Жахи окупації на Херсонщині;
- Злочини, вчинені на Київщині після повномасштабного вторгнення.
Над створенням картини працювали відомі режисерки Аліса Коваленко («Ми не згаснемо») та Марися Нікітюк («Я — Ніна»). Продюсуванням проєкту займалися Ольга Брегман та Наталія Лібет через незалежну компанію 2Brave Productions. Разом вони створили не просто кіно, а потужний інструмент для притягнення уваги до геноциду українського народу.
Залишити коментар