У Харкові готуються до перших за час повномасштабної війни громадських слухань, однак спосіб їх організації та зміст ключового документа вже викликають гостру критику. Йдеться про проєкт аналітичного звіту з містобудівного моніторингу, який потенційно може визначити майбутній розвиток міста.
Харківська міська рада призначила онлайн-слухання на 30 грудня 2025 року. Оголошення з’явилося лише за два тижні до дати проведення, разом із публікацією самого звіту – багатосторінкового документа з десяти розділів та об’ємною графічною частиною. Час обрали напередодні новорічних свят, а початок – о 16:00.
Формально слухання проходитимуть дистанційно, однак доступ до них обмежений. Посилання на онлайн-зустріч пообіцяли надіслати лише тим, хто встиг зареєструватися до 26 грудня. Окрім цього, для підтвердження особи потрібно було особисто звернутися до департаменту містобудування та архітектури міської ради. Наразі реєстрацію вже закрито.
Сам звіт розробляли на замовлення міста ще у 2023 році. Він базується на Програмі реалізації рішень Генерального плану Харкова до 2026 року та охоплює період 2021–2023 років, хоча за окремими напрямками аналіз фактично зупиняється на 2022-му. Роботу виконувало КП “Харківський архітектурно-проектний центр”.
Критика документа починається з базових речей – даних, на яких побудовані розрахунки. Так, розділ про демографічну ситуацію оперує чисельністю населення станом на 1 січня 2022 року – 1 мільйон 421 тисяча 100 осіб. Водночас у 2025 році міськрада замовляла окреме дослідження щодо міграції населення, що ставить актуальність наведених цифр під сумнів.
“Демографічна ситуація на протязі останніх років залишається складною. Рівні народжуваності і смертності не забезпечують простого відтворення населення, що призводить до скорочення населення, його постаріння та росту демографічного навантаження. Як видно з діаграми, різниця між смертністю і народжуваністю продовжує зростати. У 2022 році до цього додалась військова агресія Російської Федерації, яка спонукала майже половину населення Харкова покинути місто”, – зазначено у звіті.
Імовірно, саме на цих застарілих демографічних показниках ґрунтуються й подальші аналітичні висновки документа.
Засновник спільноти “Харків для людей” Павло Храмов наголошує, що містобудівний моніторинг має оцінювати зміни у забудові, використанні землі, розвитку інфраструктури та демографічних процесах. У підсумку звіт повинен стати основою для коригування Генерального плану міста. Водночас сам процес підготовки документа він називає закритим і непрозорим.
“Процес відбувається, як завжди, непрозоро та максимально незручно для громадськості. Хтось розробляв два роки звіти обсягом понад 600 сторінок плюс графіка, а громаді дали близько двох тижнів, щоб у всьому розібратися. Презентація відбувається після слухань, а не до них. Замість пояснень простою мовою процес роблять формальним і прихованим”, – написав Храмов.
У звіті йдеться про масштабні трансформації міського простору. Серед них – нові дороги та розв’язки, забудова центральної частини, формування зеленого каркасу, розвиток захисних споруд, а також пріоритети житлової політики, освіти й медицини.
Окремим блоком подані пропозиції ініціативної групи харківських архітекторів під керівництвом Дмитра Фоменка. Вони мають назву “Стартові положення Нової Стратегії розвитку Харкова як необхідної частини генерального плану” і створені за підтримки міського голови Ігоря Терехова в межах роботи над концепцією Генплану фондом Нормана Фостера.
Архітектори пропонують відмовитися від хаотичної забудови та шукати комплексні рішення для розвитку як центру міста, так і Харкова загалом.
Водночас Павло Храмов звертає увагу на низку, за його словами, нереалістичних ідей, закладених у транспортну частину звіту.
“Закладено чимало нових доріг і розв’язок. Під центром планують кілька тунелів і якесь ‘підземне місто’. Сумську пропонують зробити пішохідною – навіть найнахабніші урбаністи мріють про таке дуже обережно. Бентежить і те, що мобільність готував той самий Чумаченко, який формував автоцентричну політику Харкова за Кернеса. Це добре пояснює, чому демонтаж трамвая на Весніна фактично подають як позитив”, – зазначає він.
На тлі обмеженого доступу до слухань і складності самого документа активісти закликають професійну спільноту уважно долучатися до обговорення. Адже ухвалені рішення можуть закласти рамки розвитку Харкова на роки вперед.
Залишити коментар