Головна Культура Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”
Культура

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”

Поділитися
Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”
Поділитися

В Івано-Франківську офіційно відкрився Promprylad Art Center – нова мистецька інституція, що починає свою роботу з розмови про спадщину, втрати і трансформації. Дебютна виставка центру не намагається вразити масштабом, натомість пропонує точну і чесну фіксацію часу, в якому ми живемо.

Артцентр відкрився 12 грудня у просторі колишнього заводу “Промприлад”. Наразі він має дві зали на двох поверхах, але в найближчі два – три роки команда планує розширення до 1300 квадратних метрів за рахунок суміжних приміщень. Водночас інституція фактично почала роботу раніше – влітку тут стартували освітні програми для підлітків і майбутніх фахівців культурної сфери.

Promprylad Art Center уже заявив про себе й на міжнародному рівні. У партнерстві з громадською організацією “Музей відкрито на ремонт” центр представлятиме Україну на 61-й Венеційській бієнале з роботою Жанни Кадирової “Гарантії безпеки”.

Першою ж виставкою у власному просторі став проєкт “Як це зроблено” дуету Романа Хімея і Яреми Малащука – митців, що працюють на перетині візуального мистецтва та кіно. Кураторкою виступила програмна директорка артцентру Ксенія Малих.

Місце для рефлексій

Проєкт замислювали ще два роки тому – паралельно з плануванням самого артцентру. Для Хімея і Малащука ця робота має особистий вимір: обидва митці родом з Коломиї і безпосередньо пов’язані з “Промприладом” через однойменне відео 2021 року, яке стало основою виставки.

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”

У стрічці зафіксовано демонтаж колишнього заводу, де виробляли прилади для нафтової та газової промисловості, і процес його ревіталізації у простір “Промприлад. Реновація” – інноваційний центр, задуманий як платформа співпраці бізнесу, громади та державного сектору.

У відео беруть участь як колишні робітники заводу, так і ті, хто працюватиме в оновленому просторі. Фінальні кадри відсилають до класики кінематографа – “Виходу робітників з фабрики” братів Люм’єр. Остання зміна покидає цех у футболках, створених новими мешканцями простору, які вже починають його освоювати.

Документальні сцени тут переплітаються з постановчими, створюючи майже сюрреалістичну атмосферу. Один з таких епізодів – поява батута у виробничому цеху – отримав продовження в експозиції: два монітори з відео підвішені над батутом, встановленим на трьох столах.

Ксенія Малих наголошує, що саме ця робота є центром виставки, адже відкриває розмову про місце і час:

“Важливо було подивитися, що змінилося з 2021 року – як трансформувався “Промприлад” і як змінилися ми”.

Звідки ми прийшли, де ми зараз і куди йдемо

На першому поверсі глядача зустрічають токарно-гвинторізний і фрезерний станки вагою по 3,5 тонни. Колись вони були частиною виробництва, сьогодні ж не підлягають ані використанню, ані переобладнанню. Верстати експонують у скляних вітринах, як музейні артефакти, після чого їх відправлять на брухт.

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”

Поруч – робота “Вибухи біля музею”, знята у залах Херсонського обласного краєзнавчого музею після деокупації міста. Установа була розграбована російськими військовими наприкінці 2022 року, тому камера фіксує майже порожні приміщення.

“Ми зробили спробу захистити хоча б порожнечу”, – зазначив Роман Хімей під час відкриття.

Єдина робота, створена спеціально для цієї виставки, – “Чотири сезони”. У форматі квадриптиха митці показують, як FPV-дрон протягом року літає їхньою майстернею – від зими до осені. Посилаючись на класичний сюжет у мистецтві, Хімей і Малащук говорять про звикання до війни, порівнюючи дрон із мухою – настільки ж буденним і майже непомітним елементом повсякдення.

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”

Старі заводські станки, спустошені музейні зали і нова воєнна реальність зведені в один ланцюг. Індустріальна спадщина радянської епохи тут співставляється з культурними втратами, спричиненими Росією, яка проголосила себе її наступницею.

У чому цінність

Виставка у Promprylad Art Center складається лише з трьох ключових робіт і мінімальної кількості текстів. У контексті звичної для артцентрів гонитви за масштабом це виглядає як свідомий і принциповий жест.

Простір не перевантажений, і кожен твір має власну зону тиші. На першому поверсі – “Вибухи біля музею” і станки, на другому – “Як це зроблено” та “Чотири сезони”. Таке розташування дозволяє рухатися виставкою у власному темпі, не перетворюючи перегляд на поспішне споживання.

Експозиція фіксує тяглість історії “Промприладу” – від індустріального ядра міста до інноваційного простору, що формується як осередок молодої спільноти. І водночас вона точно позначає точку теперішнього, в якому війна триває, але нові процеси вже запущені.

Ці роботи майже не потребують пояснень. Достатньо просто дивитися і слухати. У цій відмові від надмірності і полягає сила виставки – вона дозволяє побачити справжнє і зафіксувати момент, у якому ми опинилися.

Переосмислити спадщину, аби прийти до моменту де ми зараз: чим цінна виставка у щойно відкритому артцентрі “Промприлад”

Поділитися

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Цифрова консервація: як рятують палац Святополк-Мирських на Харківщині

На Харківщині розпочали створення детальної 3D-моделі Гиївської садиби, що у Люботині. Архітектурна...

Понад 300 пам’яток Харкова постраждали від атак РФ: що гальмує реставрацію

Російські обстріли понівечили 318 об’єктів культурної спадщини у Харкові. Статус національних чи...

Закарпатський народний хор здобув статус національного

Володимир Зеленський підписав указ про надання Закарпатському народному хору високого статусу національного...

На Кіровоградщині офіційно визнали унікальний різдвяний звичай випікання печива

Культурна спадщина Кіровоградщини поповнилася традиційним обрядовим випіканням Міністерство культури офіційно оголосило про...