7 листопада на Netflix вийшла нова адаптація класичного роману Мері Шеллі «Франкенштейн» від мексиканського режисера Гільєрмо дель Торо. Оригінальна версія роману, написана ще у 1818 році 18-річною письменницею, стала основою не тільки для готичної літератури, але й вважається початком наукової фантастики. Це твір, що породив численні екранізації, інтерпретації, пародії та наслідування. Без «Франкенштейна» не було б таких творів, як «Герберт Вест, реаніматор» Г. Ф. Лафкрафта, «Шоу жахів Рокі Горора» чи творів Едгара Аллана По та Герберта Веллса.
Кінокритикиня Олександра Поворозник аналізує, чи вдалося Гільєрмо дель Торо внести новий погляд на один з найпопулярніших сюжетів англомовної літератури, а також, чи є роль Створіння проривом для Джейкоба Елорді, який раніше здобув популярність завдяки серіалу «Ейфорія». Окрім того, вона розмірковує, чому стримінг-платформа обмежує кінотеатральний прокат власних фільмів.
У 1816 році, під час похмурого дощового літа в Швейцарії, молоді письменники відпочивали у розкішному маєтку. Під впливом вулканічного виверження Тамбора, яке знизило температуру в Європі і спричинило продовольчу кризу, компанія друзів, серед яких поет Персі Біші Шеллі, його коханка Мері Волстонкрафт Годвін, майбутня дружина, та лорд Байрон, вирішили написати страшні історії про привидів.
Мері Шеллі планувала написати коротке оповідання про окультиста, що оживляє істоту, створену з частин людських тіл, але з часом це переросло у великий роман. Письменниця повернулась до нього після особистих трагедій: самогубства сестри, втрати дитини та передчасної смерті іншої. Хоча перші відгуки на роман були змішаними, «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» швидко здобув популярність, і вже через п’ять років після публікації на основі роману ставили п’єси у лондонських театрах.
Цікаво, що «Франкенштейн» не був єдиною знаковою готичною роботою, створеною під час того літа: лорд Байрон написав перші нариси до поеми «Вампір», яка стала основою для літератури про вампірів.
У фільмі Гільєрмо дель Торо Віктор Франкенштейн (Оскар Айзек) — амбітний хірург, який прагне помститися своєму батькові (Чарльз Денс). Він намагається подолати смерть і досягти великих висот у своїй професії. Його експерименти, що включають гальваністичні методи з тілами померлих, стикаються з опором його колег, але він знаходить фінансування для свого амбітного проекту від благодійника (Крістоф Вальц).
Гільєрмо дель Торо, відомий своїм химерним візуальним стилем і захопленням готичною естетикою, створив фільм, який не лише зберігає, але й трансформує класичний наратив. Створене ним бачення «Франкенштейна» є новим поглядом на готичну традицію, де домінують надприродні елементи, які розкривають моральні питання сучасного суспільства, як і у творах XIX століття.
Критики, що вже побачили фільм під час обмеженого кінотеатрального прокату, висловили сумніви щодо трактування роману дель Торо. Вони вважають, що він не зумів передати попереджувальний меседж роману про небезпеку «гри в бога». Проте режисер переробляє класичний сюжет, звертаючись до теми аб’юзивного батьківства, яке передається через покоління.
Віктор Франкенштейн в інтерпретації Оскара Айзека є не лише амбітним вченим, а й сином, що не здатний проявити батьківську турботу до своєї творчості. Його створення, що отримує ім’я «Віктор», стає символом неповноцінності, хоча він, згідно з точкою зору його творця, має бути «недосконалим». Це зміщення фокусу з наукових аспектів на людські стосунки і внутрішні конфлікти стає основою фільму дель Торо.
Крім того, Джейкоб Елорді, який зіграв Потвору, показав новий рівень гри, демонструючи емоційну глибину та викликаючи співчуття до свого персонажа. Його Потвора — величезна дитина з деформованим обличчям, але з добрими очима, яка шукає любов і справедливість від свого творця.
Попри усі переваги стрічки, формат її виходу став серйозним недоліком. Netflix знову відмовився від широкого прокату, що, на думку критиків, є помилкою. Кіно з такою технічною довершеністю та продуманою архітектурою варте більшого екрану, адже побачити фільм дель Торо у всій його красі на великому екрані було б неймовірно захопливо.
Залишити коментар