У Харкові розпочато демонтаж модульного містечка для переселенців, яке простояло понад 10 років, хоча спочатку було розраховане максимум на три. Міська влада вирішила переселити мешканців у гуртожитки, однак не всі погодилися з цим, і комунальні служби відключили електроенергію та почали розбирати будинки ще до того, як люди повністю виїхали.
Історія модульного містечка
Містечко на околиці Харкова з’явилося у 2015 році і відоме серед мешканців як «будиночки Меркель» через фінансування від уряду Німеччини. Воно було створене для прийому переселенців із Донецької та Луганської областей, де йшла війна. Первісно передбачалося, що люди житимуть у модулях до шести місяців, після чого держава надасть їм постійне житло. Проте багато переселенців залишалися тут роками.
Термін експлуатації будинків сплив у 2018 році, і щороку міська влада наголошувала на необхідності переселення мешканців та розбору модулів. Молоді переселенці швидко знаходили роботу та житло, а залишилися переважно пенсіонери, люди з інвалідністю та багатодітні родини.
Небезпечні умови проживання
У травні 2025 року Держспоживслужба визнала 13 житлових приміщень та три господарчих модулі небезпечними для проживання. Стелі, стіни та підлога були пошкоджені, а комунікації могли вийти з ладу будь-якої миті. Тоді у містечку проживали 37 людей.
Експертиза Інституту Бокаріуса та засідання Комісії з питань техногенної і екологічної безпеки підтвердили, що містечко непридатне для життя. Улітку мешканців почали поступово переселяти, але 16 жовтня адміністрація повідомила про термінову евакуацію, а з 1 листопада в модулях відключили воду та світло, що позбавило мешканців і опалення.
Життєві історії мешканців
Дар’я Бойцова оселилася у «будиночках Меркель» після операції у 2014 році та залишилася з бабусею. Через інвалідність вона не може переселитися у гуртожиток і відмовляється виїжджати без окремого житла. «Ми з бабусею досі лишаємось. Кран от тільки що приїхав. І що, вони мене з будиночком знесуть? — розповідає Дар’я. — Зараз ще жити можна, запалюємо свічки, воду гріємо, павербанки заряджаємо.»
Олександр із матір’ю переїхав із Бахмута та планує жити поруч із родиною Бойцових, але не впевнений, що зможе це забезпечити на новому місці. Вікторія із трьома дітьми переїхала у 2014 році з Луганщини і зараз пакує речі для переїзду, обурена тим, як організоване відселення: «Поставили перед фактом, відрізали світло. Як так можна? Ледве не замерзла цієї ночі».
Біля вже звільнених модулів залишився мотлох, а комунальники «Харківспецбуду» демонтують підлогу та розбирають конструкції. Близько 13:00 приїхав будівельний кран, і, за прогнозами, протягом тижня на місці містечка залишиться пустир.
Переселення та наявність місць у гуртожитках
На момент ухвали КТЕБ про припинення діяльності містечка там проживало 32 людини. Станом на 4 листопада залишилося 14, зокрема четверо неповнолітніх. Усі отримали пропозиції переселитися у гуртожитки, але поки погодилися лише двоє. Інші вирішують переїзд самостійно або їх забрали родичі.
Для Дар’ї Бойцової та її бабусі підготовлена спеціальна інклюзивна кімната на першому поверсі гуртожитку. Загалом у Харкові нині проживають понад 208 000 переселенців, 6800 з них — у гуртожитках.
Міський голова Ігор Терехов на форумі Асоціації прифронтових міст та громад наголосив на потребі забезпечити житлом переселенців та містян, які втратили житло через війну. Він зазначив, що збитки Харкова сягають 10,5 млрд євро, і міжнародна підтримка в питанні відбудови є критично важливою.
До повномасштабного вторгнення у 2021 році мерія планувала будівництво трьох корпусів гуртожитків на місці модульного містечка для покращення умов переселенців, але реалізація проекту була призупинена через початок великої війни.
Залишити коментар