У Харкові триває ініціатива, що може перетворити одну з найзабрудненіших малих річок міста на простір для відпочинку й туризму. Громадський проєкт “Харківська Венеція” покликаний відродити річку Немишлю, очистити її береги та зробити доступною для байдаркових прогулянок. У центрі змін — харків’янин Ігор Удовіков, який уже кілька років поспіль намагається реалізувати свою ідею, попри війну та бюрократичну байдужість.
Місце дитинства, яке стало справою життя
Немишля — ліва притока річки Харків — тече на сході міста. Ця річка мала, мілка, місцями засмічена та перекрита самовільними спорудами. Утім, на думку Ігоря Удовікова, її потенціал — недооцінений. Активіст згадує, як у дитинстві проводив час біля Немишлі, адже поруч стояв будинок його діда.
“Я пам’ятаю цю річку все своє життя. Вона поступово занепадала, але з неї можна зробити зону для відпочинку. У Європі такі річки стають місцями для прогулянок, спорту і навіть джерелом питної води”, — каже Удовіков.
Ідея перетворити Немишлю на рекреаційну зону з’явилася в нього ще у 2018 році. Надихнувшись європейським досвідом, він звернувся до тодішнього мера Харкова Геннадія Кернеса. Однак ініціатива тоді не знайшла підтримки. У 2021 році Удовіков спробував знову — цього разу успішно. Проєкт “Зелений каркас Харкова”, який тоді почала впроваджувати міська влада, передбачав об’єднання парків і набережних єдиною зеленою інфраструктурою, тож активіст отримав “зелене світло” на попередні дослідження Немишлі.
Перший експеримент пройшов у форматі байдаркового походу по річці. Тоді Ігор уперше зіштовхнувся з проблемами забудови берегів — прямо на воді були залиті бетонні майданчики, штучні перешкоди, які створили місцеві без жодного дозволу.
Робота, яку призупинила війна
Реалізацію ідеї перервало повномасштабне вторгнення. Проте цього літа Удовіков відновив роботу над проєктом. Він знову пройшов Немишлю на байдарці й ініціював регулярні толоки — прибирання узбережжя силами волонтерів.
Основна мета — створити базу для подальшого проєктування: показати містянам та владі, як може виглядати річка у майбутньому, та надихнути на її повноцінне відновлення.
“Я хочу, щоб у Харкові з’явився новий простір — екологічний, відкритий, зручний для прогулянок і спорту. Немишля може стати родзинкою району”, — каже активіст.
Уже кілька місяців поспіль активісти у вихідні збираються на кілька годин, щоб прибирати сміття. Найчастіше це будівельні відходи, пластикові пляшки, старе гілля. Частину зібраного допомагають вивозити комунальники, але ресурсу явно бракує. Адже лише в межах міста довжина річки становить понад 13 км — і це надто багато для суто волонтерських зусиль.
Без фахівців і підтримки місто не впорається
Розчистити береги — це лише перший крок. Як зазначає Удовіков, проєкт не зрушить з місця без професійної гідрогеологічної оцінки й екологічної експертизи. Для цього потрібні фахівці та обладнання, яких немає в активістів.
У спробі налагодити співпрацю з владою, активіст звернувся до Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міськради — саме йому ще до війни доручали реалізацію “Зеленого каркасу”. Але реакції не отримав. Наразі Удовіков надіслав листа напряму міському голові Ігорю Терехову — чекає на відповідь.
Попри труднощі, активісти не зупиняються. Ініціатива “Харківська Венеція” поступово набирає обертів — і якщо мрію про доступну річку не зруйнує байдужість чиновників, Немишля ще може стати гордістю міста.
Залишити коментар