Один із найстаріших наукових інститутів України — Науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені Каразіна — опинився під загрозою зникнення. У 2025 році інститут не отримав жодного державного фінансування, що призвело до масових звільнень і зупинки ключових досліджень.
Інститут без підтримки: половина штату — під скороченням
У лютому МОН розподілило державні кошти на наукові проєкти університетів на період 2025-2027 років. Жоден з чотирьох проєктів харківських астрономів не пройшов конкурсний відбір. Серед них — дослідження Місяця для пошуку гелію-3, аналіз астероїдної небезпеки та міжгалактичні дослідження.
“Ми подали сильні проєкти, зокрема щодо перспективного термоядерного палива гелію-3. Та, на жаль, не набрали достатньо балів”, — пояснив директор інституту Вадим Кайдаш.
З 20 співробітників залишилося лише 10. Частина перейшла до викладання, аби хоч якось забезпечити себе, інші — продовжують працювати над наукою в надії на майбутнє фінансування.
Надії — на гранти і міжнародну підтримку
Єдиний варіант для інституту зараз — перемога у новому конкурсі Національного фонду досліджень України або співпраця з міжнародними партнерами. Науковці вже шукають підтримки в університетах ЄС і серед приватних компаній.
Чиновники з МОН пообіцяли допомогти знайти іншим замовникам інтерес у проєктах інституту — зокрема, у сфері дослідження астероїдів та космічної інженерії. Але це питання часу — якого може не вистачити.
Проблема — не лише в Харкові
Інститут Барабашова — не єдиний, хто залишився без державних коштів. У 2025 році МОН скоротило фінансування наукових проєктів майже у вісім разів: з 820,5 млн грн у 2021 році до 130 млн грн. Попри це, загальне фінансування освіти зросло на 20 млрд грн, проте ці кошти не пішли на дослідження.
Науковці обурені: система конкурсного фінансування без базового забезпечення — неефективна.
“Ми дослідники, а не менеджери. Нам пропонують самостійно шукати гроші, але ж чиновники отримують зарплати в рази більші — стабільно, без конкурсів. А ми маємо виживати на копійки”, — обурюється провідний науковий співробітник інституту Віктор Корохін.
Можливе рішення — базове фінансування
У МОН обіцяють змінити підхід: запровадити базове фінансування для провідних наукових інституцій після проходження ними державної атестації. ХНУ імені Каразіна вже бере участь у цій процедурі.
Але навіть у найоптимістичнішому сценарії гроші надійдуть лише у 2026 році. До того часу харківські астрономи борються за збереження унікальної школи, історія якої почалась ще у 1808 році і яку засновував легендарний Микола Барабашов.
Залишити коментар