Муніципалітет затвердив документ про майбутнє Харкова до кінця десятиліття, де розглядаються три різні траєкторії життя в умовах сучасних викликів. Війна, промисловий занепад та демографічна криза стали головними перешкодами для реалізації амбітних планів.
Енергетична стійкість, інтеграція до європейського простору, розвиток мережі підземних закладів та розгортання “Цифрового двійника” міста для точного моніторингу та планування інфраструктури – основні засади нової стратегії розвитку Харкова.
Експерти прорахували три варіанти розвитку подій залежно від безпекової ситуації.
Песимістичний сценарій отримав назву “Геостратегічний тупик”. У разі затяжної війни до 2029 року та падіння міжнародної допомоги бюджет міста різко скоротиться. Це дозволить лише аварійно утримувати критичну інфраструктуру.
“Обсяг бюджету скорочується до критичного рівня (близько 18,5 млрд гривень), що дає змогу лише підтримувати базове функціонування критичної інфраструктури в режимі аварійного утримання”, – порахували у Терехова.
Тоді кількість мешканців впаде до одного мільйона, освіта стане дистанційною, а мерія покладатиметься виключно на зовнішню допомогу. Протилежний оптимістичний шлях передбачає перетворення мегаполіса на технологічний хаб Східної Європи після завершення бойових дій та надійної охорони інвестицій.
Особливу увагу розробники приділили базовому варіанту під назвою “Адаптивна фортеця”. У міськраді роблять ставку саме на нього, хоча документ містить чимало серйозних суперечностей із реальністю. Інтенсивність ворожих обстрілів сьогодні постійно зростає, а не падає, як планувалося спочатку.
“У 2022 році використання води промисловістю практично зупинилося, рухнувши на рекордні -96,9% , і навіть до 2025 року цей показник залишився на критично низькому дні, що становить -97,0% від рівня 2021 року, фіксуючи повну зупинку або релокацію великих харківських заводів-водокористувачів”, – визнають упорядники Стратегії.
Серйозною проблемою залишається дефіцит кадрів та демографія. Кожен четвертий містянин зараз є пенсіонером, кількість хворих зростає, а лікарів бракує на чверть.
“Гострий дефіцит кадрів долається через системну перекваліфікацію внутрішніх резервів – жінок, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни. Працездатна частина зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб розглядається як ключовий трудовий резерв”, – пишуть розробники Стратегії.
Фінансове забезпечення планів також викликає запитання через сильну залежність від зовнішніх грантів і державного податку. Громадські слухання не проводилися, але письмові зауваження приймає профільний департамент мерії.
Залишити коментар