У Швейцарії публічно зруйнували одну з головних ілюзій національної безпеки. Головнокомандувач армії визнав – у разі масштабної війни країна не здатна захистити себе самостійно.
Заява пролунала на тлі зростання загроз у Європі й стала, по суті, сигналом тривоги для суспільства, яке десятиліттями жило з переконанням у недоторканності нейтралітету. Томас Зюсслі прямо окреслив межі реальних можливостей швейцарських збройних сил.
За його словами, армія не готова до відбиття сучасних воєнних загроз, не кажучи вже про повноцінне вторгнення.
“Що ми не можемо, так це відбивати загрози з відстані або тим більше повноцінний напад на нашу країну”, – констатував головнокомандувач.
Ці слова стали різким контрастом до образу однієї з найбагатших держав світу. Виявилося, що фінансова спроможність не гарантує боєздатності, якщо роками відкладати непопулярні оборонні рішення.
Зюсслі наголосив – проблема має системний характер. Армія стикається з нестачею техніки, спорядження та елементарних ресурсів, необхідних для реагування у кризовій ситуації.
“Тривожно усвідомлювати, що в реальній надзвичайній ситуації тільки третина всіх солдатів буде повністю екіпірована”.
На думку головкома, далі підтримувати ілюзію готовності – означає свідомо вводити в оману громадян і політичне керівництво.
“Для мене стало ясно: тепер необхідна жорстока чесність. Громадськість і політики не повинні вірити у здатність армії захистити себе, якщо це не так”, – підкреслив він.
Чому Швейцарія втратила відчуття воєнної реальності
Головнокомандувач пояснив – нинішня вразливість не виникла раптово. Вона стала наслідком кількох глибинних чинників, які роками формували у країні відчуття безпеки.
- Відсутність досвіду сучасних воєн – останній збройний конфлікт на території Швейцарії відбувся у 1847 році під час Зондербундської війни.
- Помилкове сприйняття війни як далекого явища, яке не може торкнутися країни в центрі Європи.
- Переконання, що нейтралітет сам по собі є гарантією захисту.
Зюсслі зазначив, що на відміну від держав Східної Європи, швейцарці не мають колективної пам’яті про руйнівні наслідки війни.
“Тому в нас немає колективної пам’яті про війни, на відміну, наприклад, від Естонії чи Польщі”, – пояснив він.
Оманливим, за словами військового, є й відчуття географічної дистанції від нинішніх бойових дій.
“По-друге, війна в Україні багатьом здається далекою, але насправді, між нами та Україною знаходяться лише дві країни: Угорщина та Австрія”.
Найжорсткішою стала оцінка віри у нейтралітет як універсальний захист від війни.
“Існує уявлення про те, що нейтралітет автоматично забезпечує захист, але це історично неправильно. Є кілька нейтральних країн, які були беззбройні і були втягнуті у війну. Нейтралітет має цінність тільки в тому випадку, якщо його можна захистити зброєю”.
Відвертість головнокомандувача стала рідкісним для Швейцарії прикладом публічного визнання слабкості. Водночас вона відкрила дискусію про те, якою ціною країна готова забезпечувати власну безпеку у світі, де нейтралітет більше не працює сам по собі.
Залишити коментар