Пропозиція Сполучених Штатів щодо спільного управління Запорізькою атомною електростанцією залишається одним із найскладніших пунктів перемовин. Президент Володимир Зеленський прямо визнає: компромісу поки що не досягнуто, а ключові розбіжності стосуються участі Росії в управлінні об’єктом.
Про це глава держави розповів під час спілкування з журналістами, детально окресливши логіку американської сторони та позицію України щодо майбутнього ЗАЕС.
За словами президента, США пропонують модель спільного підприємства, у якому частки розподіляються порівну між Україною, США та Росією – по 33% кожній стороні. Американська сторона при цьому розглядає себе як головного менеджера такого проєкту.
Зеленський пояснив, що ідея з’явилася на тлі позиції Росії, яка, попри окупацію станції, вважає її своєю і не бачить перешкод для самостійного відновлення роботи ЗАЕС.
«”Рускі” вважають, що вони все одно зроблять так, що Запорізька атомна станція буде експлуатуватися ними. Вони її окупували і вважають, що ми не можемо, крім міжнародного права і якихось механізмів МАГАТЕ, щось зробити, щоб заборонити їм відновити роботу ЗАЕС», – сказав президент.
За його словами, Москва апелює до гуманітарних аргументів – нестачі води та електроенергії на тимчасово окупованих територіях – і на цій основі просуває ідею запуску станції.
Що отримають Україна і США від цього
Американська пропозиція передбачає рівний розподіл дивідендів між трьома сторонами. Втім, для Києва такий підхід виглядає неприйнятним.
«Зрозуміло, що для України це звучить дуже невдало і не зовсім реалістично. Як можна мати спільну комерцію з “рускімі” після усього?» – наголосив Зеленський.
Українська сторона запропонувала альтернативу: створення спільного підприємства виключно за участі України та США.
- частки управління – 50 на 50;
- 50% виробленої електроенергії спрямовується Україні;
- подальший розподіл другої половини визначає американська сторона.
Президент підкреслив, що Україна вважає ЗАЕС своєю станцією і наполягає на роботі українського персоналу. Водночас він визнає: відновлення об’єкта потребує значних інвестицій.
Йдеться не лише про ремонт самої електростанції, а й про відбудову Каховської дамби, зруйнованої російськими військами. Без неї безпечна робота ЗАЕС неможлива.
За оцінками, відновлення дамби може коштувати близько 2 мільярдів євро. Росія, за словами Зеленського, вкладати ці кошти не буде, адже її цікавить лише відновлення постачання води до Криму.
«Я вірю, що американці зможуть швидко побудувати дамбу, за рахунок якої буде вода. Але вода буде всюди. Вона потрібна і для того, щоб атомна станція працювала», – зазначив президент.
Він додав, що обговорення майбутнього ЗАЕС тривали близько 15 годин і залишаються надзвичайно складними.
Яким чином буде формуватися менеджмент на ЗАЕС
У разі українсько-американської моделі управління Зеленський бачить варіант, за якого на станції працює українська команда, а стратегічний менеджмент здійснює американська сторона.
«Підприємство українсько-американське – це нормально, ми партнери у цьому», – зазначив він.
Натомість участь Росії президент називає принципово неприйнятною, нагадуючи досвід довоєнних спільних проєктів, які завершувалися конфліктами.
Окремо Зеленський наголосив на безпековому аспекті. Запорізька атомна електростанція, місто Енергодар і Каховська гідроелектростанція мають бути повністю демілітаризовані.
- виведення російських військ із Енергодара;
- створення безпечних умов для персоналу;
- гарантії нормальної та безпечної роботи станції.
«Якщо там є частка України, в тому чи іншому вигляді, там не може бути присутності “руськіх” військ. Питання болюче, і на нього згоди немає. Поки що», – підсумував президент.
Таким чином, питання ЗАЕС залишається відкритим – між економічними пропозиціями партнерів, принциповою позицією України та безпековими ризиками війни.
Залишити коментар