Російська вугільна галузь опинилася у затяжній кризі та найближчими роками не зможе повернутися до попередніх обсягів експорту. До 2030 року морські поставки вугілля з РФ скоротяться на 10% у порівнянні з 2024 роком, що свідчить про глибокі структурні проблеми в галузі.
Про це повідомляє видання The Moscow Times з посиланням на аналітичний звіт компанії Neft Research, присвячений середньостроковим прогнозам розвитку російської вугільної промисловості.
Морський експорт падає через ціновий тиск
У 2024 році Росія вже втратила 7,5% морського експорту вугілля порівняно з попереднім роком, а сумарні зовнішні поставки скоротилися на 9%. Аналітики прогнозують, що до 2030 року обсяг морських експортних поставок зменшиться до 150 мільйонів тонн.
Основною причиною падіння експорту названо глобальне зниження цін на вугілля, яке відбудеться через сповільнення зростання попиту в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. За оцінками Neft Research, до 2030 року вартість вугілля впаде на 5–20% порівняно з рівнем 2024 року.
Порти заходу занепадають, схід виходить на перший план
Найвідчутніше падіння торкнеться західних експортних маршрутів. Поставки через Балтійські порти та арктичні напрямки скоротяться вчетверо. Зокрема, обсяги експорту через Балтійське море впадуть до 11 мільйонів тонн на рік, а через Арктику — до 2,9 мільйона тонн. Для порівняння, ще донедавна ці порти забезпечували значну частину експорту вугілля до ЄС.
Водночас перевантаження через Далекий Схід зросте на 27%, досягнувши 118,7 мільйона тонн. Це пов’язано з переорієнтацією на азійські ринки, зокрема Китай, Індію та країни Південно-Східної Азії. Проте навіть така адаптація не компенсує втрат у європейському напрямку.
Стабільним залишиться лише південний вектор — порти Чорного моря збережуть обсяги на рівні 17,8 мільйона тонн завдяки транспортній близькості до Туреччини та Індії.
Рентабельність зберігається лише в сегменті коксівного вугілля
На фоні цінового тиску та логістичних обмежень аналітики прогнозують, що рентабельність зможуть зберегти тільки підприємства, які спеціалізуються на експорті коксівного вугілля — сировини для металургії. Поставки енергетичного вугілля, включаючи антрацит, стають дедалі менш прибутковими або навіть збитковими.
У таких умовах вугільні компанії, які видобувають масові марки вугілля підземним способом, можуть покинути ринок. Це загрожує згортанням частини вугледобувних підприємств, особливо в регіонах з високою собівартістю видобутку.
Санкції та азійський ринок не врятували галузь
Проблеми галузі загострилися після введення західного ембарго на російське вугілля та труднощів з просуванням на ринки Азії. Навіть Китай, який тривалий час лишався стабільним покупцем, зменшив імпорт вугілля з РФ. У квітні 2025 року поставки до КНР впали на 13%, до 7,4 мільйона тонн у порівнянні з аналогічним місяцем попереднього року.
Загальна динаміка на світовому ринку енергетичного вугілля теж не на користь Росії — ціни впали до мінімумів, які востаннє фіксувалися ще у 2020 році, що робить експорт менш вигідним для компаній.








Залишити коментар